В обов’язковому порядку матеріальна допомога на оздоровлення має виплачуватися таким категоріям працівників, зокрема, як:
- державні службовці;
- посадові особи місцевого самоврядування;
- педагогічні та науково-педагогічні працівники;
- педагогічні працівники закладів сфери культури;
- працівники музеїв і бібліотек;
- медичні працівники;
- працівники протитуберкульозних закладів.
Розмір матеріальної допомоги на оздоровлення не має перевищувати середньомісячної зарплати.
Основною умовою, за якої виплачується матеріальна допомога на оздоровлення, є факт надання працівникові щорічної відпустки (повністю або її частини). Приміром, для державних службовців це має бути — щорічна основна відпустка.
Тобто, працівник не має відпрацювати повністю робочий рік, щоб отримати матеріальну допомогу на оздоровлення. Він має лише піти у відпустку.
Якщо працівник отримав грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки, матеріальна допомога не виплачується.
Матеріальна допомога при звільненні працівника може виплачуватися лише у випадку, якщо перед звільненням працівник іде у відпустку — так звана відпустка з наступним звільненням. У такому разі дотримано основної вимоги, за якої виплачується матеріальна допомога на оздоровлення, — надання працівникові відпустки.
У інших випадках звільнення, якщо працівник має невикористані дні відпустки, йому виплачується грошова компенсація. А це, як уже зазначалося, не дає права на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
