Суміщення професій (посад) визначається як виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, що обумовлена трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) (Інструкція Держкомпраці СРСР, Мінфінансів СРСР та ВЦРПС від 14.05.1982 № 53-ВЛ; діє на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-XII, зокрема, в частині щодо визначення поняття суміщення професій). Таке ж визначення випливає зі змісту статті 105 Кодексу законів про працю України (КЗпП).
При цьому така додаткова робота допускається в одній і тій самій організації, за згодою працівника протягом законодавчо встановленої тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це не призводить до погіршення виконання обов’язків за основною посадою.
Суміщення професій (посад) грунтується на тому, що суміщувана посада є в штатному розписі організації, але залишається вакантною. Отже, за посадою утворюється економія фонду заробітної плати, за рахунок якої і встановлюють доплату.
Доплату за суміщення вакантної посади можна встановити одному працівнику або ж розподілити між кількома працівниками, залежно від обсягу додатково виконуваних робіт.
Отже, при суміщенні професій (посад) обов’язки за суміщуваною посадою виконуються протягом робочого дня. Тому суміщення не табелюється, а доплата нараховується на підставі наказу про встановлення суміщення.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
