Відповідно до пунктів 2.25, 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58 (далі — Інструкція № 58), запис про причини звільнення у трудовій книжці повинен провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону та з додержанням таких правил:
- у графі 1 ставиться порядковий номер запису;
- у графі 2 — дата звільнення;
- у графі 3 — причина звільнення;
- у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, — наказ (розпорядження), його дата і номер.
Усі записи про прийняття, переведення, звільнення, нагородження та заохочення, внесені до трудової книжки в даній організації, засвідчують підписом керівника організації або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою організації або печаткою відділу кадрів (абз. 1 п. 4.1 Інструкції № 58).
Трудову книжку видають працівнику в день звільнення (ч. 1 ст. 47 КЗпП). У разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ч. 4 ст. 235 КЗпП).
Дізнайтеся: Чи може кадровик засвідчити запис про звільнення у власній трудовій книжці?
При звільненні працівник розписується в особовій картці про отримання трудової книжки (типова форма № П-2) та у Книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них (п. 7.1 Інструкції № 58).
Зразок запису в трудовій книжці про звільнення за угодою сторін (скачати)
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
