За цей день у табелі має стояти відмітка, яка відповідає фактичному стану речей: робота за графіком, хвороба, відпустка, відсутність на роботі з невідомих причин тощо. Якщо у день смерті працівник відпрацював повний робочий день (повну зміну) за графіком, то в табелі проставляють кількість годин, що відповідає тривалості повного робочого дня (зміни). Якщо працівник відпрацював лише частину робочого дня (зміни), то в табелі проставляють фактичну кількість відпрацьованих годин.
У разі, якщо перед смертю працівник хворів і це підтверджено листками непрацездатності, то до дати смерті в табелі проставляють позначки, що відповідають тимчасовій непрацездатності.
Якщо працівник захворів, перебуваючи у щорічній відпустці або у додатковій відпустці працівникам, які мають дітей, то в табелі відображають дні фактично використаної відпустки до настання хвороби, а далі — дні тимчасової втрати працездатності, оскільки ці види відпусток продовжуються або переносяться у випадку тимчасової непрацездатності, яка настала в період відпусток (п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки).
У випадку, якщо працівник захворів під час відпустки іншого виду (без збереження заробітної плати, творча відпустка тощо) і продовжував хворіти після її закінчення, то до дати закінчення відпустки в табелі роблять відмітки, що відповідають наданій відпустці, а після відпустки і до дати смерті — відмітка про тимчасову непрацездатність. Якщо тривалість хвороби не «вийшла» за межі відпустки, то до дати смерті включно в табелі позначають відповідну відпустку.
Якщо перед смертю працівника не було на роботі з невідомих причин і ця відсутність не підтверджена жодним документом, у табелі за всі дні відсутності слід проставити відмітки про відсутність з невідомих причин.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
