Право на відпочинок гарантується всім працівникам без винятку (ст. 45 Конституції України).
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводяться до відома всіх працівників (ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР ; далі — Закон про відпустки).
Сумісники та директор підприємства у графіку відпусток
Графік відпусток — це локальний нормативний акт підприємства, який визначає черговість надання оплачуваних відпусток у календарному році. Він містить відомості про розподіл часу відпусток між працівниками всіх структурних підрозділів.
Відповідно до статті 2 Закону про відпустки право на відпустки мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні та перебувають у трудових відносинах з організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Отже, до проекту графіка необхідно включати всіх найманих працівників, що працюють в організації, у т. ч. працівників, які не входять до складу структурних підрозділів (наприклад, керівник організації, його заступники, помічники керівника та ін.).
Період надання відпустки у графіку відпусток — конкретна дата чи лише місяць?
Законодавством не визначено, як саме у графіку відпусток має зазначатися період надання відпустки. Графіками, зазвичай, визначається місяць початку використання відпустки (інколи зазначаються місяць початку відпустки і місяць її закінчення). Може бути вказано дату початку відпустки. При визначенні періоду відпустки з посиланням на місяць, необхідно пам’ятати, що конкретний період надання відпустки у межах, установлених графіком, має додатково узгоджуватись між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну (ч. 5 ст. 79 КЗпП, ч. 11 ст. 10 Закону про відпустки).
У разі порушення роботодавцем правила повідомлення про конкретну дату відпустки працівник має право вимагати (а роботодавець зобов’язаний задовольнити таку вимогу) перенесення відпустки на інший період (п. 1 ч. 1 ст. 80 КЗпП, п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону про відпустки).
Працівник відмовляється визначати період відпустки: дії роботодавця
Насамперед доцільно пояснити працівнику, що вимога визначитися із періодом відпустки не є примхою роботодавця, а обумовлена законодавчими нормами. Якщо роз’яснювальна робота не матиме успіху, складіть акт про відмову працівника визначити період щорічної відпустки та ознайомити його із графіком відпусток.
Якщо роботодавець виконав усі залежні від нього дії з інформування працівника щодо права на відпочинок й обов’язку брати участь у складанні графіка, то він може визначити у графіку період відпустки працівника, враховуючи тільки інтереси виробництва, за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"