Оплату праці за суспільно корисні роботи у прифронтових областях підвищать
13 серпня 2025 р. КМУ вніс зміни до Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2011 № 753 (далі — Порядок № 753).
Відтепер до виконання суспільно корисних робіт можуть долучатися не лише зареєстровані безробітні, а й інші незайняті працездатні особи, які не мають статусу безробітного, зокрема особи пенсійного віку до 70 років. Умова — їх добровільна згода та відсутність медичних протипоказань.
Нову категорію осіб залучати до суспільно корисних робіт дозволяється виключно до роботодавців, замовників суспільно корисних робіт, які провадять свою діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях.
Окрім цього, запроваджують диференційовану оплату праці для осіб, які виконують такі роботи у прифронтових областях. Зокрема для них встановлять підвищений ліміт фінансування виплат основної та додаткової зарплати — до двох розмірів мінімальної зарплати.
Наразі мінімальна зарплата в Україні становить:
- у місячному розмірі — 8 000 грн;
- у погодинному розмірі — 48 грн.
Нагадаємо, що виплата основної та додаткової зарплати за суспільно корисні роботи не може перевищувати півтора розміру мінімальної зарплати, яка встановлена на дату її нарахування, за повністю виконану місячну (годинну) норму праці, встановлену з урахуванням положень Законів України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 р. № 2136-ІХ (п. 10 Порядку № 753).
За інформацією телеграм-каналу представника
КМУ у ВРУ Тараса Мельничука
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду