Спрощений режим: для кого підійде та які податки треба сплачувати?

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
Автор
редактор стрічки новин порталу «Кадровик-01»
Така правова модель діє на час воєнного стану

Спрощений режим: для кого підійде та які податки треба сплачувати?

Спрощений режим регулювання трудових відносин — це спеціальна правова модель, що дозволяє роботодавцям і працівникам більш гнучко оформлювати співпрацю. Такий режим діє під час воєнного стану.

Спрощені трудові відносини

Скористатися ним можна, якщо роботодавець чи працівник відповідають певним критеріям: 

  • роботодавець — суб’єкт малого або середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб;
  • працівник отримує заробітну плату понад 8 мінімальних зарплат (наразі — 64 тис. грн).

За спрощеного режиму регулювання трудовій договір укладається на добровільних засадах у письмовій або електронній формі. У документі сторони можуть визначити індивідуальні умови праці (оплата, відповідальність, організація робочого часу, матеріальне забезпечення, умовами припинення договору тощо). 

Як наголосили у податковій службі, спрощений режим не скасовує зобов'язань щодо сплати податків, зборів та внесків. Так, роботодавець зобов'язаний:

  • утримувати з доходів працівників та перераховувати до відповідних бюджетів:
    • 18% податку на доходи фізичних осіб (фінансування шкіл, лікарень тощо);
    • 5% військового збору (фінансова підтримка потреб оборони);
  • нараховувати та сплачувати 22 % єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Саме вчасна сплата єдиного соцвнеску гарантує набуття страхового стажу, а в подальшому надає працівникові право на оплату лікарняних, отримання страхових виплат у разі нещасного випадку та оформлення пенсії.

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

додаток

Виправлення помилок в трудових книжках та передача сканкопій до ПФУ

Статті за темою

Усі статті за темою

Взаємодія підприємства з ТЦК: типові запити та як правильно відповідати

У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
3803

Відпустка заброньованого працівника за кордоном

Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
9844

Виклик до ТЦК і СП: як оформити повідомлення працівнику

В умовах воєнного стану в Україні питання мобілізації та взаємодії з Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) набувають особливої актуальності. Для роботодавців це означає необхідність чіткого розуміння своїх обов’язків щодо оповіщення працівників про виклик до ТЦК. Невиконання цих вимог може призвести до серйозних юридичних наслідків. Як оповістити працівника про виклик до ТЦК — у статті
5249

Робота під час повітряної тривоги

Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
8721

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді