
Спрощений режим регулювання трудових відносин — це спеціальна правова модель, що дозволяє роботодавцям і працівникам більш гнучко оформлювати співпрацю. Такий режим діє під час воєнного стану.
Спрощені трудові відносини
Скористатися ним можна, якщо роботодавець чи працівник відповідають певним критеріям:
- роботодавець — суб’єкт малого або середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб;
- працівник отримує заробітну плату понад 8 мінімальних зарплат (наразі — 64 тис. грн).
За спрощеного режиму регулювання трудовій договір укладається на добровільних засадах у письмовій або електронній формі. У документі сторони можуть визначити індивідуальні умови праці (оплата, відповідальність, організація робочого часу, матеріальне забезпечення, умовами припинення договору тощо).
Як наголосили у податковій службі, спрощений режим не скасовує зобов'язань щодо сплати податків, зборів та внесків. Так, роботодавець зобов'язаний:
- утримувати з доходів працівників та перераховувати до відповідних бюджетів:
- 18% податку на доходи фізичних осіб (фінансування шкіл, лікарень тощо);
- 5% військового збору (фінансова підтримка потреб оборони);
- нараховувати та сплачувати 22 % єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Саме вчасна сплата єдиного соцвнеску гарантує набуття страхового стажу, а в подальшому надає працівникові право на оплату лікарняних, отримання страхових виплат у разі нещасного випадку та оформлення пенсії.
За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду