Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт, який визначає статус і гарантії працівників військових адміністрацій населених пунктів

Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону № 14319 «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо визначення статусу працівників військових адміністрацій населених пунктів».
Документ має на меті врегулювати правове становище працівників військових адміністрацій, посилити їх кадрову спроможність і забезпечити належні соціальні гарантії тим, хто виконує функції органів місцевого самоврядування.
Законопроєктом пропонується:
зберігати посаду та правові гарантії для сільських, селищних і міських голів, які на період воєнного стану виконують обов’язки начальників військових адміністрацій;
поширити дію Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» на працівників військових адміністрацій, які виконують функції місцевого самоврядування (крім військовослужбовців та осіб, відряджених із силових структур);
дозволити посадовим особам місцевого самоврядування бути призначеними на посади у військових адміністраціях із збереженням попередніх посад і гарантій;
врегулювати питання присвоєння рангів і категорій посад, а також уточнити, що працівники військових адміністрацій укладають трудові договори безпосередньо з відповідною військовою адміністрацією, а не з обласною чи Генеральним штабом.
Ваших колег також цікавить
Уряд вважає, що ухвалення цього закону забезпечить стабільність кадрової роботи військових адміністрацій і підвищить ефективність управління на місцях під час воєнного стану.
За інформацією Telegram-каналу Тараса Мельничкука
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті