З 1 січня до 31 липня 2026 року 17-річні юнаки мають пройти процедуру взяття на військовий облік призовників відповідно до вимог закону

Порядок взяття на військовий облік призовників визначений статтею 14 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу». Закон передбачає два способи проходження цієї процедури: особисте звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання або проходження електронної ідентифікації та уточнення персональних даних через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста (Резерв+).
Перевірки стану військового обліку
Не підлягають взяттю на військовий облік призовників громадяни України, які відбувають покарання в установах виконання покарань, а також особи, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.
Поважними причинами несвоєчасної постановки на облік визнаються документально підтверджені обставини, зокрема хвороба, перешкоди стихійного характеру, проживання або перебування на тимчасово окупованій території України чи на території, де ведуться бойові дії, а також інші обставини, що унеможливили проходження електронної ідентифікації або особисте прибуття до ТЦК та СП.
Заходи з військового обліку на підприємстві
У разі якщо громадянин не став на військовий облік у визначений строк, подальша постановка на облік можлива виключно шляхом особистого звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Взяття на військовий облік не є призовом на військову службу. Це організаційна процедура, яка проводиться з метою визначення обсягу мобілізаційного ресурсу, рівня освіти та інших відомостей про призовників.
За інформацією Facebook-сторінки Хмельницького обласного ТЦК та СП
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті