Дисциплінарні стягнення: що змінить новий законопроєкт про визначення моменту проступку

Нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15161«Про внесення зміни до статті 148 Кодексу законів про працю України щодо строку накладення дисциплінарного стягнення при триваючому порушенні трудових обов’язків». 

Як пояснили інспектори праці, документ стосується питання, яке роками провокувало спори між працівниками і роботодавцями. Тут пояснили, що наразі Кодекс законів про працю України встановлює такі строки для накладення стягнення:

• не пізніше 1 місяця з дня виявлення проступку;
• не пізніше 6 місяців з дня його вчинення.

Водночас таке формулювання не дає відповіді на те, що робити, якщо порушення триває: коли саме вважати його вчиненим та починаючи з якого моменту відраховувати зазначені строки. При цьому слід згадати позицію Верховного Суду, який встановив, що місячний строк слід рахувати з того дня, коли керівнику стало відомо про проступок.

У законопроєкті пропонують уточнити, що днем виявлення правопорушення, яке триває, слід вважати день складення акта або іншого документа, що фіксує цей проступок. Починаючи з цієї дати і слід рахувати місячний строк та формувати доказову базу для дисциплінарного стягнення.

Вас може зацікавити

• Як обчислити строк, щоб накласти дисциплінарне стягнення при порушенні, що триває, — роз’яснення ВС

Як уточнили інспектори праці, такі зміни потребуватимуть більшої відповідальності і з боку працівника, і з боку роботодавця. Так, працівникам слід зважати, що відсутність миттєвої реакції роботодавця не означатиме пропуску строків для накладання стягнення. Для роботодавця ж стане більш важливим ретельно документувати порушення та стежити за правильністю оформлення документів.

Зауважимо, що експерти позитивно оцінили не лише усунення спірного моменту в законодавстві, а й зменшення ризиків скасування доган через неоднозначність строків.

За інформацією Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради