Такий результат спільної наради Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова з керівниками підприємств, що мають борги по зарплатах перед своїми працівниками.
31.01.2020 року у Мінекономіки Тимофій Милованов та його заступниця Юлія Свириденко провели нараду з керівниками підприємств-боржників по заробітній платі.
Штрафи за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці
Міністр економіки закцентував: «Ситуація із невиплатами заробітної плати — неприйнятна. Я зібрав цю нараду, аби допомогти підприємствам та зробити усе належне, щоб виплатити людям зароблені гроші».
За підсумками наради, підприємства мають у десятиденний строк розробити та подати до Мінекономіки пропозиції щодо планів ліквідації заборгованості по заробітній платі.
Т. Милованов повідомив: «Далі ми будемо контролювати виконання цих планів та регулярно проводити робочі наради для відслідковування прогресу. Якщо потрібно, будемо виїжджати на підприємства. За результатами наданих нам планів, я буду ініціювати спільні дії для вирішення проблеми заборгованостей на рівні уряду».
Мінекономіки надіслало листи до державних підприємств, профспілок та ініціювало створення комісій по заборгованості в областях на базі ОДА.
Т. Милованов нагадав, що робити працівнику, якщо йому затримують або не виплачують заробітну плату:
- Перевірте, чи діє на підприємстві профспілка. Якщо так, — зверніться до неї. Профспілки мають захищати право на оплату праці.
- Подайте заяву до суду. Це сучасний спосіб захистити себе.
- Зверніться до Державної служби із питань праці України. Цей орган виконавчої влади опікується питаннями виконання працедавцями своїх зобов'язань перед працівниками, насамперед у питанні своєчасності виплати зарплат та безпечності праці.
Міністр також наголосив, що за невиплату заробітної плати передбачена кримінальна відповідальність. У тих ситуаціях, коли відбувається умисна невиплата та порушення закону, Мінекономіки ініціюватиме залучення правоохоронних органів.
За інформацією Мінекономіки
Колективний договір залишається одним із ключових локальних нормативних актів роботодавця, який визначає взаємні права та обов'язки сторін трудових відносин. Саме він дозволяє врегулювати питання оплати праці, робочого часу, соціальних гарантій, додаткових відпусток, охорони праці та інших аспектів, які не суперечать законодавству. Незважаючи на те, що законодавство не зобов'язує кожного роботодавця укладати колективний договір, його наявність значно спрощує врегулювання багатьох кадрових процесів
КЗпП не зобов’язує доплачувати працівникам за роботу у вечірній час і не визначає, який час вважати вечірнім. Однак таку норму передбачають генеральна, територіальні та галузеві угоди. Також доплату за роботу у вечірній час можна передбачити у колдоговорі
Чорнобильці мають право на пільги, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII. Обсяг пільг залежить від категорії, до якої віднесено особу, постраждалу від аварії на ЧАЕС.
Оплата праці — одне із основних питань трудового права, ключовим аспектом якого є поняття «мінімальна зарплата». Система оплати праці в Україні передбачає багато видів: тарифна оплата праці, грейдова оплата праці, безтарифна оплата праці, тарифна система оплати праці, грейдингова система оплати праці, акордна система оплати праці та інші. Щоб не заплутатися у виборі системи оплати праці, читайте матеріал від наших експертів.
Наказ належатиме до групи наказів з кадрових питань тривалого строку зберігання та є первинними документами для нарахування зарплати
