Працівник з інвалідністю: прийняття, робота, звільнення
Законодавство надає таке визначення поняттю «особа з інвалідністю»:
Особа з інвалідністю — особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії з зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).
Що ж до визначення обов'язків роботодавців, то тут варто звернутися до Закону України «Про охорону праці». Згідно з документом, для осіб з інвалідністю на роботі мають бути створені умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації. Також роботодавці повинні вживати додаткових заходів безпеки праці — з огляду на специфічні особливості цієї категорії працівників.
Під час працевлаштування на підтвердження інвалідності надають такі документи:
- довідка медико-соціальної експертної комісії;
- виписка з акту огляду в МСЕК;
- індивідуальна програма реабілітації.
Важливо пам'ятати, що рішення МСЕК та індивідуальна програма реабілітації є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та підприємствами незалежно від відомчої підпорядкованості, типу чи форми власності.
Саме висновок МСЕК з професійної придатності (який включають до індивідуальної програми реабілітації) є підставою для здійснення професійної орієнтації.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
