Держпраці назвала кілька варіантів посприяти роботі волонтерів
Держпраці звернулася до роботодавців, наголосивши, що сприяння волонтерській діяльності працівників є доцільним та схвальним. Втім, безпосередньо законодавство про працю додаткових пільг чи гарантій для працівників, що поєднують роботу з волонтерською діяльністю, не передбачає. Тож роботодавці можуть встановлювати додаткові трудові і соціально-побутові пільги в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів (відповідно до ст. 9-1 Кодексу законів про працю України), при цьому дотримуючись балансу між інтересами працівника і підприємства.
Як оформити відсутність на роботі волонтерів під час воєнного стану
У Державній службі з питань праці назвали можливі способи підтримати працівників-волонтерів:
- надання додаткових вільних від роботи днів шляхом збільшення тривалості роботи в окремі дні (за підсумового обліку робочого часу на безперервно діючих підприємствах);
- скорочення тривалості робочого часу за рахунок коштів роботодавця;
- запровадження неповної тривалості робочого часу;
- використання гнучкого режиму робочого часу;
- надання додаткових днів відпустки за кошти роботодавця.
Такі умови краще закріпити у колективному або трудовому договорі (тоді вони будуть обов’язковими до виконання).
У Держпраці окремо наголосили на перспективності скорочення робочого часу при підвищенні продуктивності роботи (на прикладах країн ЄС). Заходи для досягнення цієї мети також можна визначити у колективному договорі.
За матеріалами Схiдного міжрегiонального управлiння Держпрацi
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті