Державна служба України з питань праці надала пояснення щодо того, чи звільнення працівників, які відмовляються від роботи через зміну істотних умов праці.
Зміна істотних умов праці як підстава для звільнення
Так, власник підприємства може звільнити особу, що не хоче продовжувати працювати в нових умовах. Проте на підтвердження цього потрібно мати письмове підтвердження — повідомлення працівника. За таких обставин з працівником можна розірвати трудовий договір.
Крім того, роботодавцям слід зважати на реалії воєнного стану. Наприклад, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (ст. 3) передбачає, що повідомлення про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці має відбуватися до запровадження таких умов (повідомлення за два місяці наразі не є обов'язковим).
Крім того, роботодавцеві не потрібно вживати заходів задля працевлаштування працівників у такій ситуації.
За матеріалами Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці
Однієї із поважних причин звільнення за власним бажанням є переїзд на нове місце проживання. У зв’язку з цим працівник вправі вимагати розірвання трудових відносин у строк, про який він просить. Тобто попереджати про своє звільнення за два тижні у такому випадку не потрібно.
Копію наказу про звільнення видають усім працівникам в день звільнення.
На підприємствах є поширеною практика, коли при звільненні працівнику видають обхідний лист, в якому зазначені структурні підрозділи, керівники яких мають засвідчити відсутність заборгованості працівника перед ними. Що це за документ? Яка його форма? Які наслідки можуть бути за відмову отримати обхідний лист при звільненні?
Працівник вирішив звільнитися під час відпуски. Як оформити припинення з ним трудових відносин і чи доречно відкладати звільнення після відпустки? Чи можливе звільнення під час відпустки без збереження заробітної плати за власним бажанням? Коли подавати заяву на звільнення під час відпустки? Відповіді на усі питання щодо звільнення працівника під час відпустки — у статті.
Можливість звільнити працівника за невідповідність займаній посаді передбачає пункт 2 статті 40 КЗпП. Тут йдеться виключно про виявлену невідповідність кваліфікації працівника займаній посаді або виконуваній роботі.