Простій під час воєнного стану
Що саме слід вважати простоєм, визначає Кодекс законів про працю України. Ст. 34 надає таке визначення:
Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Ключовою особливістю простою є те, що працівники не виконують передбачених трудовим договором обов’язків. Тоді як дистанційна робота насамперед є роботою. А робота має бути оплачена на відповідному рівні — незалежно від того, на робочому місці чи поза ним її виконують. Вимагати підлеглих працювати попри оголошений простій керівник не може.
Що ж до простою, то він може бути неоплачуваний та оплачуваний (якщо простій оголошено не з вини працівника, він має бути оплачений на рівні не менш ніж 2/3 окладу).
Під час простою працівники можуть перебувати:
- вдома;
- на робочому місці (не виконуючи роботу).
Цей аспект законодавство не регулює — місце перебування визначає роботодавець (потрібно видати відповідний наказ або розпорядження).
Крім того, працівників можна перевести на іншу роботу на тому ж або на іншому підприємстві в тій же місцевості (термін переведення — до одного місяця). У разі такого переведення потрібно враховувати спеціальність та кваліфікацію працівника.
