Простій під час воєнного стану
Що саме слід вважати простоєм, визначає Кодекс законів про працю України. Ст. 34 надає таке визначення:
Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Ключовою особливістю простою є те, що працівники не виконують передбачених трудовим договором обов’язків. Тоді як дистанційна робота насамперед є роботою. А робота має бути оплачена на відповідному рівні — незалежно від того, на робочому місці чи поза ним її виконують. Вимагати підлеглих працювати попри оголошений простій керівник не може.
Що ж до простою, то він може бути неоплачуваний та оплачуваний (якщо простій оголошено не з вини працівника, він має бути оплачений на рівні не менш ніж 2/3 окладу).
Під час простою працівники можуть перебувати:
- вдома;
- на робочому місці (не виконуючи роботу).
Цей аспект законодавство не регулює — місце перебування визначає роботодавець (потрібно видати відповідний наказ або розпорядження).
Крім того, працівників можна перевести на іншу роботу на тому ж або на іншому підприємстві в тій же місцевості (термін переведення — до одного місяця). У разі такого переведення потрібно враховувати спеціальність та кваліфікацію працівника.
За матеріалами Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Підпишіться на 
