Простій під час воєнного стану
Що саме слід вважати простоєм, визначає Кодекс законів про працю України. Ст. 34 надає таке визначення:
Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Ключовою особливістю простою є те, що працівники не виконують передбачених трудовим договором обов’язків. Тоді як дистанційна робота насамперед є роботою. А робота має бути оплачена на відповідному рівні — незалежно від того, на робочому місці чи поза ним її виконують. Вимагати підлеглих працювати попри оголошений простій керівник не може.
Що ж до простою, то він може бути неоплачуваний та оплачуваний (якщо простій оголошено не з вини працівника, він має бути оплачений на рівні не менш ніж 2/3 окладу).
Під час простою працівники можуть перебувати:
- вдома;
- на робочому місці (не виконуючи роботу).
Цей аспект законодавство не регулює — місце перебування визначає роботодавець (потрібно видати відповідний наказ або розпорядження).
Крім того, працівників можна перевести на іншу роботу на тому ж або на іншому підприємстві в тій же місцевості (термін переведення — до одного місяця). У разі такого переведення потрібно враховувати спеціальність та кваліфікацію працівника.
За матеріалами Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Що має врахувати кадровик, якщо працівник просить надати відпустку в умовах воєнного стану?
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
Підпишіться на 
