Розбираємось в питаннях оплати, спираючись на тлумачення Держпраці
Державна служба з питань праці дає таке визначення сумісництва:
Сумісництво — це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж чи іншому підприємстві.
Заробітна плата особам, що працюють за сумісництвом, виплачується лише за фактично виконану роботу.
Якщо роботодавець встановив нормовані завдання працівникам за сумісництвом (з погодинною оплатою), оплату праці проводять за кінцевим результатом (береться до уваги фактично виконаний обсяг роботи).Важливо, що завдання мають ґрунтуватися на технічно обґрунтованих нормах.
За матеріалами Управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Звільнення з роботи працівника-сумісника здійснюється за наявності загальних підстав, передбачених законодавством
Право осіб, що працюють за сумісництвом, на різні види відпусток, зокрема й на навчальні, гарантоване чинним трудовим законодавством. Однак, є певні особливості при наданні навчальної відпустки сумісникам.
Законодавство гарантує право сумісникам отримувати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. Який порядок надання відпустки суміснику, чи можлива відпустка за сумісництвом на одному підприємстві, чи вносити сумісників до графіка відпусток, чи передбачає законодавство відпустку на дітей суміснику — розкажемо у статті.
Укладення трудового договору, зокрема при прийнятті на роботу за сумісництвом, оформлюють наказом про прийняття працівника на роботу. Скачайте зразок наказу, оформлений за вимогами ДСТУ.
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
Підпишіться на 
Державна служба з питань праці дає таке визначення сумісництва:
