Держпраці пояснила, які договори припустимо укладати з охоронцями
Ліцензійні умови провадження охоронної діяльності передбачають, що охоронці повинні входити до штату суб’єкта охоронної діяльності та відповідати кваліфікаційним вимогам (їх визначає наказ Мінпраці від 29 грудня 2004 р. № 336 «Про затвердження Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників»).
Договір підряду VS трудовий договір: урахуйте ризики та убезпечтеся від штрафу
Так, згідно з Ліцензійними умовами, працівники мають:
- бути дієздатними;
- бути старшими за 18 років;
- пройти відповідне навчання або професійну підготовку;
- укласти трудовий договір із суб’єктом охоронної діяльності.
Приймати до штату особу, яка не подала документів для влаштування на роботу, не можна (згідно з Законом України «Про охоронну діяльність»).
Таким чином охоронною діяльністю можуть займатися лише юридичні або фізичні особи-підприємці, а от конкретна фізична особа не може надавати послуги з охорони на умовах договору цивільно-правового характеру — такі дії Держпраці визначає як порушення законодавства.
За матеріалами Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Колективний договір — це угода між роботодавцем (або об’єднанням роботодавців) та представницьким органом працівників, яка встановлює взаємні права, обов’язки і відповідальність сторін щодо регулювання виробничих (робочих) відносин. Проте іноді виникає потреба припинити дію колективного договору — через зміну власника, ліквідацію підприємства або укладення нового документа. Усе про припинення дії колективного договору — у статті.
Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору — у статті
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті