Цивільно-правовий договір – це угода між працівником і підприємством на виконання певної роботи, предметом якого є надання певного результату праці (згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України).
Метою цивільно-правового договору є отримання оплати праці, а процес організації трудової діяльності залишається за його межами.
Трудовий договір чи договір підряду: як вибрати, щоб не наразитися на штраф
Виконавець за цивільно-правовим договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, сам організовує свою роботу, не зараховується до штату та не має запису до трудової книжки.
Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності.
Трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час, і здійснення трудової діяльності відбувається у складі трудового колективу. Роботодавець у трудовому договорі встановлює норми праці та робочого часу, умови матеріальної відповідальності, заходи дисциплінарної відповідальності та забезпечує соціальні гарантії.
Заробітна плата виплачується за процес праці, а не її результат. Роботодавець зобов’язаний надати робоче місце, дотримати правил охорони праці на підприємстві.
Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише КЗпП України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність працівника у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегульоване — законодавством України.
За інформацією
Південного міжрегіонального управління Держпраці
