За порушення законодавства про працю при звільненні працівника роботодавця можуть притягнути до адміністративної відповідальності згідно із ст. 41 КУпАП.
На керівника підприємства накладають штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне порушення протягом року або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює, накладають штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів.
Також за незаконне звільнення працівника передбачена кримінальна відповідальність згідно із ст. 172 Кримінального Кодексу України.
Незаконне звільнення з особистих мотивів роботодавця чи у разі викриття корупції працівником караються штрафом від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів або позбавленням права обіймати посади на строк до 3 років, або виправними роботами на строк до 2 років.
Ті самі дії, вчинені повторно або щодо неповнолітнього, вагітної, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює, карають штрафом від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів або позбавленням права обіймати певні посади на строк до 5 років, або виправними роботами на строк до 2 років.
За інформацією
Telegram-каналу Східного міжрегіонального управління Держпраці
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування зобов’язані вести військовий облік працівників. Порушення правил військового обліку — досить поширена проблема на сьогодні. Розглянемо, яка відповідальність за порушення у сфері військового обліку передбачена законодавством та які особливості притягнення до відповідальності за порушення ведення військового обліку.
Особова картка П-2 є документом, який містить важливу особисту інформацію про фізичну особу-працівника. Законодавством не передбачено прямих норм про відповідальність за неведення особової картки. Однак, чи є все-таки обов’язковим ведення особової картки — читайте у статті
Чи дійсно будь-який штраф скасують, якщо вчасно усунути порушення? Статистика 2025 року показує, що податківці стали штрафувати частіше. Розвінчуємо ілюзії про «мораторій» та готуємося до перевірок у 2026 році
Підстави для перевірки дотримання роботодавцем законодавства про працю в мирний час визначені п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 823
Зміна законодавства, посилення контролю з боку державних органів, а також підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму — все це чинники, які впливають на розмір і перелік штрафів, що можуть бути накладені на роботодавців. Що ж чекати підприємствам у 2026 році?
