Відповідь
Звільнення за угодою сторін не є звільненням з ініціативи роботодавця, а тому в цьому випадку не діють обмеження, встановлені частиною 3 статті 184 КЗпП.
Якщо працівник, що перебуває у відпустці (будь-якій, у т. ч. у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку), подає заяву про звільнення, наприклад, за власним бажанням, за угодою сторін, за переведенням до іншої організації, діємо так само, як би працівник ходив на роботу.
У таких випадках останній день роботи часто настає до останнього дня відпустки. Очевидно, що видавати наказ про переривання відпустки і тим більш, виходити працівнику на один день на роботу не потрібно, адже у разі припинення трудових відносин відпустка переривається автоматично.
Детальніше — у консультації «Звільнення з роботи під час відпустки».
Скачайте зразок наказу на звільнення за угодою сторін, розроблений відповідно до національного стандарту ДСТУ 4163:2020
Розірвання трудових відносин за пунктом 1 статті 36 КЗпП застосовують у випадку взаємної згоди сторін трудового договору. Ініціювати припинення трудового договору за цією підставою може як працівник, так і роботодавець. Чому доцільно, щоб заява на звільнення за угодою сторін була письмовою, а не лишилась на рівні усних домовленостей? Дізнайтеся нюанси та приклади з судової практики й скачайте зразок заяви на звільнення за згодою сторін 2025.
Трудові відносини, які виникли на підставі безстрокового чи строкового трудового договору або контракту, можуть бути припинені як з ініціативи працівника, так і з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Незалежно від того, хто ініціює звільнення, кадровик готує наказ про звільнення працівника. Зразки документів ми підготували для вас у статті.
Законодавство про працю надає право працівникам розривати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника за два тижні. Але на час дії воєнного стану є поважна причина для звільнення без попередження. Детальніше читайте у статті.
У наказі про звільнення обов’язково зазначають строк та підставу припинення трудових відносин, вказують кількість невикористаних чи наперед використаних днів щорічної відпустки, які підлягають грошовій компенсації або за які провадиться утримання із заробітної плати
