Статус біженця та внутрішньо переміщеної особи при працевлаштуванні
Запитання
Відповідь
Біженець — особа, яка не є громадянином України і внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 08.07.2011 № 3671-VІ).
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-ІІІ документами, що підтверджують громадянство України, є:
- паспорт громадянина України;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- тимчасове посвідчення громадянина України;
- дипломатичний паспорт;
- службовий паспорт;
- посвідчення особи моряка;
- посвідчення члена екіпажу;
- посвідчення особи на повернення в Україну.
Отже, якщо особа пред’являє один із зазначених документів, вона є громадянином України. Громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками, зокрема, місця проживання громадянина (ст. 24 Конституції України).
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи (ч. 2 ст. 24 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).
При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, зокрема, відомості про реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством (ст. 25 КЗпП).
Громадяни, які мають документ, що посвідчує громадянство України, та зареєстровані на території, де проводиться АТО, мають право звернутись до органів соціального захисту населення та отримати статус внутрішньо переміщеної особи, що в жодному разі не обмежує прав такої особи як громадянина України.
Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VІІ).
Отже, дозвіл на використання праці внутрішньо переміщених осіб отримувати у службі зайнятості не потрібно.