Відповідь
Вахтовий метод — це особлива форма організації робіт, що грунтується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умови, коли щоденна доставка працівників до місця роботи і назад до місця постійного проживання неможлива.
Читайте також: Норма тривалості робочого часу — 2018
Роботу вахтовим методом організовують за спеціальним режимом праці, як правило, з підсумованим обліком робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається працівникам у місцях їх постійного проживання (п. 1.1 Основних положень про вахтовий метод організації робіт , затверджених постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС, МОЗ СРСР від 31.12.1987 № 794/33-82 (далі — Основні положення), які діють на території України відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 № 1545-ХІІ).
Відповідно до пункту 2.5 Основних положень проїзд працівників від місця їх постійного проживання до пункту збору і місця роботи (об’єкту, ділянки) і назад оплачується власником або уповноваженим ним органом.
Робочий час і час відпочинку в межах облікового періоду визначається графіком роботи на вахті. Графіками також передбачаються дні, необхідні для доставки працівників на вахту і назад.
Час перебування в дорозі (до місця роботи на вахті і назад) не зараховується до робочого часу. Але, відповідно до Основних положень, за цей час, а також за дні затримки в дорозі у зв’язку з метеорологічними умовами або з вини транспортних організацій працівникові виплачують денну тарифну ставку (оклад) з розрахунку семигодинного робочого дня (п. 5.7 Основних положень ).
Зважаючи на право працівника на оплату днів перебування у дорозі і відсутність норми права прямої дії, яка б врегулювала таку ситуацію, у випадках коли працівник зранку виїжджає до місця виконання робіт і в цей же день приступає до роботи, доцільно оплатити години фактичного перебування у дорозі.
Ураховуючи, що згідно зі статтею 7 Закону України «Про колективні договори й угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, то питання оплати часу перебування у дорозі в день, коли працівник приступає до роботи доцільно врегулювати у колективному договорі або іншому локальному акті з питань оплати праці.
Управління робочим часом є важливим аспектом організації праці на підприємстві. Для ефективного обліку робочого часу роботодавець повинен розробити та затвердити відповідне Положення про облік використання робочого часу, яке регулює правила обліку, реєстрації та контролю за робочим часом працівників. Як скласти наказ про затвердження положення про облік використання робочого часу — у статті
Захист працівників під час роботи при низьких температурах є важливим аспектом охорони праці. Який має бути оптимальний температурний режим на робочому місці? При якій температурі скорочується робочий день? Які особливості нормативного регулювання має робота при низькій температурі? Усі відповіді — у статті
Неповний робочий час — це один із видів тривалості робочого часу, передбачений законодавством. Що передбачає неповний робочий час і порядок його встановлення? Для кого встановлюється неповний робочий час? Чи можливе переведення на неповний робочий день під час війни? Як зафіксувати неповний робочий час в штатному розписі? Які особливості прийняття на роботу з неповним робочим днем варто враховувати обом сторонам трудових відносин? Усе про неповний робочий час в умовах війни та перехід з неповного робочого часу на повний — у статті.
Введення підсумованого обліку робочого часу — це процедура запровадження на підприємстві особливого режиму обліку робочого часу, коли облік ведуть не за кожний день чи тиждень окремо, а за обліковий період (місяць, квартал, рік). Це дозволяє гнучко планувати графіки роботи, особливо там, де неможливо встановити стандартний робочий день або тиждень (транспорт, охорона, медзаклади, безперервне виробництво тощо)
Переведення годинника на зимовий час — це практика, коли годинники переводять назад на одну годину, щоб використовувати світловий день більше вранці та зекономити електроенергію. Відтак, у ніч з 25 на 26 жовтня українці переведуть свої годинники на годину назад. Що має врахувати роботодавець, кадровик та працівник під час осіннього переведення часу?
