Години проїзду на роботу та з роботи при вахтовому методі: чи враховуються до робочого часу?

Відповідь

Вахтовий метод — це особлива форма організації робіт, що грунтується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умови, коли щоденна доставка працівників до місця роботи і назад до місця постійного проживання неможлива.

Читайте також: Норма тривалості робочого часу — 2018

Роботу вахтовим методом організовують за спеціальним режимом праці, як правило, з підсумованим обліком робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається працівникам у місцях їх постійного проживання (п. 1.1 Основних положень про вахтовий метод організації робіт , затверджених постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС, МОЗ СРСР від 31.12.1987 № 794/33-82 (далі — Основні положення), які діють на території України відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 № 1545-ХІІ).

Відповідно до пункту 2.5 Основних положень проїзд працівників від місця їх постійного проживання до пункту збору і місця роботи (об’єкту, ділянки) і назад оплачується власником або уповноваженим ним органом.

Робочий час і час відпочинку в межах облікового періоду визначається графіком роботи на вахті. Графіками також передбачаються дні, необхідні для доставки працівників на вахту і назад.

Час перебування в дорозі (до місця роботи на вахті і назад) не зараховується до робочого часу. Але, відповідно до Основних положень, за цей час, а також за дні затримки в дорозі у зв’язку з метеорологічними умовами або з вини транспортних організацій працівникові виплачують денну тарифну ставку (оклад) з розрахунку семигодинного робочого дня (п. 5.7 Основних положень ).

Зважаючи на право працівника на оплату днів перебування у дорозі і відсутність норми права прямої дії, яка б врегулювала таку ситуацію, у випадках коли працівник зранку виїжджає до місця виконання робіт і в цей же день приступає до роботи, доцільно оплатити години фактичного перебування у дорозі.

Ураховуючи, що згідно зі статтею 7 Закону України «Про колективні договори й угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, то питання оплати часу перебування у дорозі в день, коли працівник приступає до роботи доцільно врегулювати у колективному договорі або іншому локальному акті з питань оплати праці.