Відповідь
За бажанням жінки (батька дитини, баби, діда чи іншого родича, які фактично доглядають за дитиною, або особи, яка усиновила чи взяла під опіку дитину та одного із прийомних батьків), у період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про відпустки»).
Детальніше — у консультації «Робота на умовах неповного робочого дня під час відпустки для догляду за дитиною»
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про допомогу сім’ям з дітьми», абз. 7 п. 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженою постановою КМУ від 27.12.2001 № 1751, допомога при народженні дитини, яка народилася після 30.06.2014, призначається у розмірі 41 280 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 грн., решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.
Отже, якщо працівниця, якій призначено допомогу при народженні дитини, виявила бажання працювати (не має значення — повний чи неповний робочий час), допомогу виплачуватимуть до закінчення терміну її призначення, тобто протягом 36 місяців. Таким чином, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років працівниця має право працювати неповний робочий час або вдома.
Зазначена норма закону дозволяє жінці працювати під час відпустки, але не зобов’язує роботодавця, з яким працівниця вже перебуває у трудових відносинах, в обов’язковому порядку надати їй можливість працювати на таких умовах на її робочому місці. Якщо на посаду тимчасово відсутньої жінки вже прийнято іншого працівника за строковим трудовим договором, то роботодавець вправі відмовити жінці в її проханні працювати на своєму робочому місці на умовах неповного робочого часу без переривання відпустки. Основним аргументом такої відмови є те, що зі «строковиком» укладено трудовий договір на час перебування основного працівника у відпустці для догляду за дитиною, а вихід на роботу основного працівника без переривання відпустки не дає права звільнити «строковика», оскільки умова припинення дії трудового договору не виконується.
Таким чином, скористатися своїм правом і працювати під час відпустки на своєму робочому місці жінка може лише у разі, коли на її місце не прийнято іншого працівника за строковим трудовим договором та за умови, що робота «відпускниці» на умовах неповного робочого часу відповідає інтересам роботодавця.
У разі бажання працювати повний робочий час відпустку для догляду за дитиною слід перервати. Однак, і у разі переривання відпустки роботодавець зобов’язаний на прохання працівниці встановити їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ч. 1 ст. 56 КЗпП).
