Відповідь
Прогул без поважної причини є порушенням трудової дисципліни. За порушення трудової дисципліни до працівника можуть бути застосовані наступні стягнення (ч. 1 ст. 147 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП):
Читайте також: Звільнення одинокої матері у зв’язку із тривалим нез’явленням на роботі з невідомих причин
Водночас, законодавство України стоїть на позиціях підтримки соціально незахищених верств населення, до яких належать одинокі матері.
Зокрема, частина 3 статті 184 КЗпП забороняє звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до 14-ти років з ініціативи роботодавця, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускають звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Визначення поняття «одинока мати» містить пункт 9 постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9. Одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама.
Отже, до працівниці, яка є одинокою матір’ю при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда, неможливо застосувати дисциплінарне стягнення у формі звільнення. У випадку встановлення факту прогулу до такої особи застосовують стягнення у формі догани.
Суди, при розгляді справ щодо поновлення на роботі одиноких матерів, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, звільнених за прогул без поважної причини, приймають сторону працівниць.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Законодавство України чітко визначає порядок звільнення з роботи з ініціативи роботодавця, а також підстави звільнення працівника з ініціативи власника, які гарантують захист прав як працівника, так і роботодавця. Усе про звільнення з ініціативи власника — у статті
Особливості звільнення під час воєнного стану в Україні регламентуєт Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), адже він має тимчасовий пріоритет над КЗпП. Закон № 2136 вніс зміни й у порядок припинення трудових відносин. Які нюанси необхідно врахувати під час звільнення працівника під час воєнного стану, розберемо у статті
Легким в оформленні звільнення працівника за прогул вважає лише той, хто ніколи його не проводив. Зі сторони здається, що достатньо скласти акт, визнати причину неявки на роботу не поважною і підготувати відповідний наказ. Однак, пам’ятайте, що проблеми можуть виникнути потім. Приміром, звільнений працівник подасть позов до суду і доведе, що ви припустилися процедурної помилки під час звільнення по статті за прогул. Щоб уникнути подібних неприємностей, потрібно не тільки мати загальну уяву про складові процедури, але й розуміти порядок оформлення звільнення за прогул без поважних причин. Тож дійте за алгоритмом від експертів Експертус Кадри.
Звільнення працівника на підставі пункту четвертого статті 40 КЗпП — за прогул — оформлюють відповідним наказом. Скачайте зразок наказу про звільнення за прогул без поважних причин, щоб дотримати вимог законодавства з праці та ДСТУ 4163:2020.
Кадровику нерідко доводиться грати роль свідка, коли керівник жадає застосувати до недбалого працівника дисциплінарне стягнення «сьогодні і негайно». Пропонуємо вам дізнатись про чужі помилки, аби не довелося вчитися на своїх і не поновлювати на роботі працівника, який порушував трудову дисципліну.
