Інфостенд. Штрафи на роботодавця
19 липня 2023 року у ВР зареєстрували проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця» № 9510 (далі — Законопроєкт № 9510).
Автори Законопроєкту № 9510 пропонують:
- зобов’язати роботодавця, який затримав виплату зарплати на строк більше 15 к. дн. після закінчення місяця, за який здійснюється виплата, сплатити працівникові пеню в розмірі та на умовах, визначених трудовим або колективним договором, але не менше облікової ставки НБУ у розрахунку на рік за кожен день затримки, та виплатити всю суму заборгованості із заробітної плати та суму компенсації відповідно до Закону «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
- надати працівнику право тимчасово припинити роботу, якщо роботодавець затримав виплату зарплати на строк понад 15 к. дн.;
- розширити підстави для видання судових наказів, зокрема, якщо заявлена вимога не лише про стягнення заборгованої заробітної плати, а також нарахованої на день виплати суми компенсації втрати частини заробітної плати та пені у зв’язку з порушенням строків її виплати;
- закласти законодавчі підстави для створення гарантійної установи, яка задовольнятиме грошові вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця, як це передбачено ст. 25 Європейської соціальної хартії (переглянутої), частиною ІІІ Конвенції МОП № 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця та Директивою 2008/94/ЄC про захист працівників у разі банкрутства працедавця;
- виплачувати працівнику компенсацію у розмірі 3-х середньомісячних зарплат працівника за 12 місяців, що передують місяцю, в якому порушили справу про банкрутство чи припинили трудовий договір у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи. При цьому максимальний розмір компенсації не може перевищувати 12-ти мінімальних заробітних плат станом на 1 січня відповідного року;
- включити до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування період, за який виплатили таку компенсацію заробітної плати, як період, за який сплатили єдиний внесок із виплаченої суми компенсації заробітної плати, та врахувати такий період при обчисленні страхового стажу для призначення пенсій та страхових допомог за рахунок коштів соціального страхування.
Законопроєкт № 9510 також передбачає виплату працівнику компенсації у разі неплатоспроможності роботодавця лише для боргів, заявлених у господарському процесі щодо роботодавця, день відкриття провадження у справі про банкрутство якого настав не раніше дня, коли набере чинності запропонований закон.
Положення цього Закону застосовуватимуть:
- до правовідносин, за якими затримка виплати заробітної плати виникла з дня набрання чинності цим Законом. До правовідносин, за якими затримка виплати заробітної плати виникла до набрання чинності цим Законом, застосовуються норми законодавства, які раніше;
- до випадків неплатоспроможності роботодавця, день відкриття провадження у справі про банкрутство якого настав не раніше дня набрання чинності цим Законом. До компенсації у встановленому цим Законом порядку можуть бути заявлені всі належні працівникові суми заробітної плати, передбачені законодавством про працю, колективним договором, угодою сторін, незалежно від дати виникнення відповідних зобов’язань роботодавця, щодо якого порушили справу про банкрутство.
Олена Петровська
За матеріалами ВР
