Смерть роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою є однією із чотирьох нових підстав для припинення трудового договору (п. 8-1 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Їх додали до КЗпП із 19 липня 2022 року.
Порядок припинення трудового договору через смерть роботодавця КМУ затвердив постановою від 14.10.2022 № 1172.
Звільнення працівників за різних підстав у воєнний час
Припинення договору у разі смерті ФОП
Для припинення трудового договору працівник має подати до будь-якого центру зайнятості в електронній чи паперовій формі:
- заяву про припинення трудового договору, де зазначає інформацію про смерть роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
- копію свідоцтва про смерть чи копію рішення суду, що набрало законної сили, якщо є;
- копії паспорта та довідки з РНОКПП;
- інформацію про роботодавця: ПІБ, РНОКПП або індивідуальний податковий номер (для фізичної особи — підприємця);
- копію примірника трудового договору чи копію наказу про прийняття на роботу, якщо їх немає — електронну трудову книжку;
- копію трудової книжки — за наявності.
У день подачі заяви працівником центр зайнятості повідомляє ПФУ та ДПС про припинення трудового договору та скеровує їм відомості про працівника та роботодавця. Датою припинення трудового договору є день, коли працівник подав заяву. Інформацію до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування ПФУ вносить упродовж трьох наступних робочих днів.
Внести до трудової книжки працівника запис про припинення трудового договору у центрі зайнятості зможуть через три робочі дні після подання заяви.
Важливо! Якщо працівник не має потрібних документів і центр зайнятості через це відмовляється припиняти трудовий договір, працівник може подати позов до суду. У такий спосіб він зможе встановити юридичний факт припинення трудових відносин.
Оголошення фізичної особи безвісно відсутньою або померлою
Визнати фізичну особу безвісно відсутньою може суд, якщо у місці, де вона постійно проживає, упродовж року немає інформації про місце її перебування (ст. 43 Цивільного кодексу України; далі — ЦК).
Визнати фізичну особу померлою суд може за умови, якщо:
- упродовж трьох років у місці її постійного проживання немає інформації про місце її перебування;
- вона зникла безвісти за обставин, які їй смертельно загрожували або дають підставу припускати, що вона загинула від певного нещасного випадку — упродовж шести місяців;
- вона зникла безвісти через воєнні дії — після того, як мине два роки з дня завершення воєнних дій, але не раніше ніж мине 6 місяців.
Ці норми визначає стаття 46 ЦК.
Після смерті роботодавця спадкоємець має виплатити розрахунок через шість місяців.
