Додаткова відпустка на новорічні свята усім працівникам: оформлюємо правильно

Державні гарантії прав працівників на відпустки, умови, тривалість і порядок їх надання визначено Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

У частині першій статті 4 Закону про відпустки наведено перелік видів відпусток, передбачених Законом про відпустки.

Разом з тим частина друга статті 4 Закону про відпустки визначає, що законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Така норма цілком узгоджується з нормою частини першої статті 9-1 Кодексу законів про працю України (КЗпП), якою встановлено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Якщо в організації колективний договір не укладено, то надання додаткової оплачуваної відпустки може бути передбачено трудовими договорами з працівниками.

Оскільки умови і порядок надання (періодичність надання та/або наявність певних обставин, які надаватимуть працівникам право на такі відпустки, порядок використання таких відпусток у разі їх збігу з відпустками інших видів та тимчасовою непрацездатністю тощо) таких відпусток не визначено законодавством, то їх слід визначити у трудових договорах.

Звісно, що у такому разі трудові договори з працівниками слід укладати у письмовій формі.

Якщо в організації трудові договори укладено в усній формі, то їх доведеться оформити у письмовій формі. Звісно, лише за згодою працівників.

У трудовому договорі, оформленому у письмовій формі пізніше дати його фактичного укладення, слід зазначити, що цим договором оформлено трудові відносини, що виникли з дати прийняття працівника на роботу.

Якщо ж трудові договори при прийнятті на роботу в організації укладаються у письмовій формі, то зміни до них слід внести, уклавши додаткові угоди, у яких і передбачити норми щодо додаткової відпустки.