Звільнення працівника за власним бажанням — процедура, через яку виникає не менше судових спорів, ніж через інші підстави для звільнення. Крім того, звільнення за власним бажанням викликає додаткові запитання через воєнний стан в Україні. Порядок такого звільнення та його особливості під час війни, роз’яснюємо у статті
«Прошу звільнити за власним бажанням»... Кадровики перечитують цю фразу в заявах на звільнення безліч разів. Однак не варто вважати звільнення з роботи за власним бажанням банальною процедурою. Уважно перевіряйте і заяву працівника й оформлення наказу за ДСТУ 4163:2020. Крім того, пам’ятайте про поважні причини звільнення, що впливають на строк попередження роботодавця та «розставання» з працівником.
Стаття 38 КЗпП має назву «Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника». Вона визначає, що працівник має письмово повідомити роботодавця про звільнення за два тижні. Навіть якщо роботодавцю потрібно більше часу, щоби знайти нового працівника, або щоб працівник здав звіт чи закінчив роботу, — роботодавець не має права затримати його на роботі більше, аніж на два тижні у мирний час. Для відмови у звільненні за власним бажанням в умовах воєнного стану є законодавчі підстави. Про них поговоримо у статті окремо.
3. Внесіть запис про звільнення до трудової книжки обов’язково, якщо працівника прийняли на роботу до 10.06.2021 та за його бажанням, якщо він працевлаштований після 10.06.2021.
4. Видайте трудову книжку, якщо зберігаєте її на підприємстві . Бухгалтерія проводить повний розрахунок.
Кадровик дізнався про звільнення працівника, коли секретар передав йому зареєстровану заяву вже з резолюцією керівника. В такому разі також перевірте, чи правильно написав працівник заяву.
Підготуйте проєкт наказу про звільнення. Підстава — заява працівника з резолюцією роботодавця про звільнення. Скористайтеся типовою формою наказу про звільнення № П-4 або складіть наказ у довільній формі.
Передайте копію наказу до бухгалтерії. Складіть на працівника, який звільняється, табель обліку використання робочого часу або доручіть відповідальному за це працівнику. Подайте табель бухгалтеру.
Ознайомте працівника під підпис із наказом про звільнення. Надайте засвідчену копію наказу (ч. 1 ст. 47 КЗпП).
Якщо працівника прийняли на роботу після 10.06.2021, працівник сам зберігає трудову. Внесіть запис про звільнення за бажанням працівника.
Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ч. 1 ст. 47 КЗпП).
Звільнення за власним бажанням з поважної причини
За мирних часів працівник може не попереджати про звільнення за власним бажанням за два тижні в одному з випадків:
він звільняється із поважної причини;
роботодавець згоден.
Особливості звільнення працівника за власним бажанням в умовах війни розкриємо окремо у цій статті.
Звільнення за власним бажанням з поважних причин
Звільнення з роботи за власним бажанням без двотижневого попередження можливе, якщо причина для звільнення поважна. У такому випадку роботодавець має звільнити працівника у строк, про який той попросить. Стаття 38 КЗпП наводить поважні причини:
переїзд на нове місце проживання;
переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
вступ до навчального закладу;
неможливість проживати у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
Цей перелік не є вичерпним. Роботодавець має право визнати поважною будь-яку іншу причину.
Також, кожен працівник має право звільнитися у будь-який день, якщо роботодавець порушує щодо нього законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38, ч. 2 ст. 39 КЗпП).
За власним бажанням працівник може звільнитися у строк, який вказав у заяві під час воєнного стану. Умова — підприємство розташоване в районі, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю і здоров’ю працівника.
При звільненні за власним бажаннямз поважної причини керуйтеся таким самим алгоритмом оформлення, як і при «класичному» звільненні. Однак, окрім заяви про звільнення, працівник має надати документ, що підтверджує поважну причину звільнення.
Закон № 2136 не обмежує працівника у праві звільнитися з роботи за власним бажанням в період воєнного стану.
Роботодавець звільняє працівника у строк, вказаний у заяві, якщо підприємство розташоване в районі, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю і здоров’ю працівника. За інших обставин — керуйтеся звичним алгоритмом.
Роботодавець може відмовити у звільненні працівнику, якого примусово залучили до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану або якщо йдеться про роботу на об’єкті критичної інфраструктури. Так скеровує стаття 4 Закону № 2136.
