Прямої заборони на звільнення у зв’язку зі скороченням працівників, яким установлено інвалідність, зокрема і скорочення інвалідів третьої групи, законодавство не містить. Але скорочення буде правомірним лише у разі, якщо дотримано всіх вимог, що їх висуває законодавець до розірвання трудового договору за пунктом 1 статті 40 КЗпП.
Звільнення інваліда за ініціативою адміністрації не допускається лише з мотивів інвалідності.
Зазвичай, під скорочення інваліди не потрапляють, адже роботодавець зобов’язаний виконувати норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів, а знайти осіб з інвалідністю підходящої кваліфікації не так вже й легко.
Однак, в житті підприємства трапляються різні періоди, і зміни в організації виробництва і праці, цілком ймовірно, можуть обумовити і потребу в зменшенні чисельності чи виведенні деяких посад зі штатного розпису, а ці посади можуть бути зайняті й працівниками з обмеженими можливостями.
На що варто зважати при скороченні інваліда?
КЗпП у статтях 184, 186-1 та ін. не відносить осіб з інвалідністю до категорій осіб, що заборонено звільняти з ініціативи власника.
Працівника, якому встановлено інвалідність, можна звільняти у зв’язку із скороченням чисельності або штату з дотриманням норм законодавства. Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 визначено, що при розгляді трудових спорів, пов’язаних зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, з’ясовується:
- чи дійсно було скорочення чисельності або штату працівників;
- чи додержано роботодавцем норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника;
- які є докази щодо змін в організації виробництва і праці та про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу;
- чи мав роботодавець можливість перевести за його згодою на іншу роботу в тій самій організації;
- чи попереджували його за два місяці про наступне вивільнення;
- чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі (ст. 42 КЗпП).
Переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації мають інваліди війни (п. 5 ст. 42 КЗпП). Переважне право на залишення на роботі при скороченні інвалідів, що не є інвалідами війни, виникає за іншими підставами, переліченими у статті 42 КЗпП.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
