До укладення трудового договору та початку роботи роботодавець зобов’язаний роз’яснити працівникові його права й обов’язки, поінформувати під розписку про умови праці (п. 1 ч. 1 ст. 29 КЗпП). Роботодавець може дотримати цієї норми, включивши відповідні пункти до письмового трудового договору.
Навіть якщо трудовий договір вичерпно характеризує посаду (роботу), права, обов’язки та відповідальність працівника, посадові інструкціі — обов’язкові.
Корисні консультації:
Імперативні норми щодо цього містять Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників та Довідника кваліфікаційних характеристик професій робітників (Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» ДКХП, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336):
«Посадові інструкції складають для працівників усіх посад, що зазначені в штатному розписі.
Конкретний перелік робочих обов’язків визначають у робочих інструкціях робітників, які має погодити профспілковий комітет або інший уповноважений робочий орган трудового колективу.»
Виняток можуть становити окремі керівники, правове положення яких визначено в статуті підприємства, положенні про підприємство або положенні про підрозділ, де зазначено основні завдання, обов’язки, права, відповідальність за виконання/невиконання покладених функцій (п. 6 Загальних положень Випуску 1 ДКХП).
До того ж посадові (робочі) інструкції містять розділи, які не включають до письмового трудового договору, — «Повинен знати» та «Кваліфікаційні вимоги». Ці розділи роботодавець використовує при доборі персоналу.
Отже, незважаючи на практику укладання письмових договорів, для усіх посад, передбачених штатним розписом, мають бути й посадові інструкції.
Вам стануть у пригоді зразки:
Посадові (робочі) інструкції:
- розробляє — безпосередній керівник працівника або робітника;
- погоджує — керівник правової служби (юрисконсульт) та/або керівник відділу кадрів;
- підписує — керівник структурного підрозділу, до якого приймають працівника (робітника);
- затверджує — директор.
Посадові (робочі) інструкції можуть бути оформлені на загальному бланку юридичної особи або на аркуші А4 .
Обов’язкові реквізити посадової (робочої) інструкції
Дата | Проставляють у день затвердження інструкції директором |
Реєстраційний індекс | |
Заголовок до тексту | Найменування посади (професії) працівника (робітника), що має відповідати найменуванню у структурі та штатній чисельності, штатному розписі |
Текст | Складається із розділів, пронумерованих арабськими цифрами. Має директивний характер. Для цього використовують формулювання зі словами «повинен», «має право», «необхідно», «забороняється» тощо. Не дозволяється використовувати формулювання зі словами «можна», «не можна», «бажано», «не бажано», «рекомендовано» тощо |
Підпис | Назва посади + особистий підпис + ініціал(и), прізвище підписанта |
Візи | Назва посади + особистий підпис + ініціал(и), прізвище візувальника. Візи розміщують нижче підпису на лицьовому або зворотному боці останнього аркуша |
Відмітка про ознайомлення та отримання копії | Містить надпис «З посадовою (робочою) інструкцією ознайомлений(а)», особистий підпис, ініціал(и), прізвище працівника, дату ознайомлення. Відмітку про ознайомлення розташовують нижче віз |
Новий працівник отримує копію посадової або робочої інструкції та зберігає її на робочому місці.
Ольга Догадіна,
редактор-експерт Експертус:Кадри
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
