Так.
Нормативні акти поки що не говорять, як це роботи. Утім, маємо рекомендації Мінсоцполітики з цього приводу.
Пенсійна реформа (Закон України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ), дійсно, внесла зміни до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105). Виконавців робіт за цивільно-правовими договорами включили до кола застрахованих в системі соціального страхування осіб.
Страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності з 11.10.2017 підлягають особи, які виконують роботи (надають послуги) на умовах ЦПД, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності та господарювання, у т. ч. в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб (ст. 18 Закону № 1105).
Відтак виконавці робіт за ЦПД отримали право на оплату тимчасової непрацездатності (ст. 20 Закону № 1105).
Підстава для оплати лікарняного виконавцю робіт за договором підряду
Підставою для оплати лікарняного в організації, де особа виконує роботи за цивільно-правовим договором, буде копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за місцем роботи особи за трудовим договором (ч. 1 ст. 31 Закону № 1105).
Закон задекларував право на оплату тимчасової непрацездатності. Утім, механізм реалізації нових норм поки що відсутній. Підзаконні нормативні акти ще не визначають, як має призначатися і розраховуватися матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виконавцю робіт за ЦПД.
Допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам, у т. ч. тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору, надають за основним місцем роботи (діяльності) та за наймом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 30 Закону № 1105).
Поки що Уряд не вніс змін до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.
Тому хоча особа має право на оплату тимчасової непрацездатності, страхувальник (підприємство, для якого виконуються роботи за ЦПД) не має змоги обчислити розмір допомоги через відсутність законодавчого механізму її обчислення. Утім, вже є тимчасовий механізм.
Мінсоцполітики у листі від 17.12.2017 №571/0/86-17/218 надало роз’яснення щодо реалізації права на матеріальне забезпечення за рахунок коштів ФММ, осіб, які виконують роботи, надають послуги за договорами цивільно-правового характеру.
Підстава для фінансування Фондом страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам —заява-розрахунок, яка містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами (ст. 34 Закону № 1105).
Мінсоцполітики пропонує фінансувати матеріальне забезпечення для осіб, які виконують роботи за ЦПД, на підставі тієї ж заяви-розрахунку. Форму заяви-розрахунку нині визначає Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління ФСС від 22.12.2010 № 26.
Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку страхових виплат визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок).
Мінсоцполітики пропонує обчислювати середньоденний дохід для розрахунку страхових виплат особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, відповідно до абзацу першого пункту 2 та пункту 3 Порядку за місцем здійснення діяльності на умовах цивільно-правового договору, під час дії якого настав страховий випадок.
Якщо застрахована особа одночасно здійснює декілька видів діяльності (працює на умовах трудового договору, цивільно-правового договору, є фізичною особою-підприємцем тощо), на думку Мінсоцполітики, розрахунок допомоги має здійснюватися окремо за кожним місцем діяльності аналогічно як це визначено пунктом 30 Порядку для осіб, які працюють за сумісництвом.
Середній дохід для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється страхувальниками на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС (пункт 32 Порядку).
Тому розраховувати розмір матеріального забезпечення для осіб, які працюють за ЦПД, підприємство має після подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за місяці розрахункового періоду.
При цьому, з метою контролю за використанням коштів ФСС, Мінсоцполітики пропонує додавати до заяви-розрахунку копію таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, щодо цивільно-правового договору, під час дії якого настав страховий випадок.
Обчислювати стаж для розрахунку страхових виплат підприємство має за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
При обчисленні страхового стажу для оплати тимчасової непрацездатності врахуйте, що періоди виконання робіт за ЦПД, що мали місце після 01.01.2016, зараховуються до страхового стажу. Це ще одна новація пенсійної реформи.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
