На свій страх і ризик…
У нинішніх умовах реалізувати своє конституційне право на працю можна двома шляхами: укладенням або трудового, або цивільно-правового договору (договору підряду, надання послуг тощо).
Трудовий договір базується на трудовому законодавстві, насамперед, на нормах Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП), а договір підряду — на цивільному, зокрема на (Цивільному кодексі України; далі — ЦК).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій страх і ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК).
Читайте також — Цивільно-правовий та трудовий договір: відмінності
Виконуючи роботу за договором підряду, особа не має права на відпустку чи на оплату листка непрацездатності. На таку особу не поширюються Правила внутрішнього трудового розпорядку та норми колективного договору.
Отже, виконання робіт чи надання послуг за договором підряду до трудових відносин не належить. Наказ про прийняття на роботу не видається, запис до трудової книжки не вноситься. І, як наслідок, така оплата (грошова винагорода) може бути меншою за мінімальну зарплату.
«Трудова угода» — помилка чи лукавство?
Виконавці робіт не завжди розуміють наслідки укладення договору підряду (надання послуг). Доволі часто й самі роботодавці помилково називають договори підряду трудовими угодами, які за своєю суттю є цивільно-правовими договорами. Ані у ЦК, ані у КЗпП не передбачено укладання такого виду договору як «трудова угода».
Вам стане у пригоді — Прийняття на роботу: алгоритм дій для кадровика
Слово «трудова» інколи вводить громадян в оману: вони звертаються до суду за захистом своїх прав (щодо відмови роботодавцями у наданні відпусток, оплати листків непрацездатності, внесення записів про роботу до трудової книжки тощо). Як свідчить практика, суди задовольняють такі вимоги лише за однієї умови: під час розгляду справи було встановлено, що відносини між сторонами мали ознаки трудових. Тобто факт підписання документа під назвою «трудова угода» не завжди означає, що між сторонами укладено трудовий договір із гарантіями, передбаченими КЗпП.
У цьому разі важлива не назва договору, а його суть. Якщо в документі немає підтвердження трудових правовідносин, то захистити права позивача (працівника) служителі Феміди не зможуть.
Під прицілом податківців
Податкові органи можуть перевіряти дотримання роботодавцями законодавства щодо укладення трудового договору. Наприклад, коли треба встановити факт підміни трудового договору договором підряду.
Таку перевірку проводять на підставі рішення керівника органу податкової служби у разі отримання інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати заробітної плати без сплати податків до держбюджету (п. 80.2.7. ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Під час проведення фактичної перевірки у частині дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), у тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці. Для встановлення факту належного оформлення трудових відносин можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
