Всебічне роз'яснення з теми надали у Національній асоціації адвокатів
У Національній асоціації адвокатів України надали роз'яснення щодо питань охорони праці під ачс воєнного стану (з посиланням на судову практику).
Тут наголосили, що цей аспект трудової діяльності є особливо важливим з огляду на воєнні ризики, масові переміщення працівників, примусову евакуацію, повітряні тривоги, мобілізацію, руйнування інфраструктури та зміни у бронюванні.
Насамперед юристи пояснили, що роботодавець, як і раніше, несе відповідальність за створення безпечних умов праці та зобов'язаний вчасно проводити навчання та інструктажі, забезпечувати працівників засобами індивідуального й колективного захисту і фінансувати заходи з охорони праці. Ці правила зафіксовані законодавством (Закон «Про охорону праці», Кодекс законів про працю України, Кодекс цивільного захисту) і не скасовуються також у разі дистанційної чи надомної роботи.
В умовах воєнного стану на роботодавця покладають також обов'язок організувати тимчасові укриття для належного виконання роботи.
Так, працівники мають проходити інструктажі з охорони праці (вступні, первинні, повторні, позапланові та цільові) та навчання (включаючи надання першої домедичної допомоги) як під час прийняття на роботу, так і в процесі діяльності, а особи, зайняті на роботах підвищеної небезпеки, мають проходити спеціальне навчання і перевірку знань кожного року.
Проведення інструктажів та перевірки знань працівників мають фіксуватися у відповідних журналах.
Окремо в НААУ роз'яснили питання організації укриттів.
Так, підприємства можуть вирішувати це:
- використовуючи власні захисні споруди (сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення);
- укладаючи договір з іншим підприємством щодо використання їхнього укриття;
- направляючи працівників до найближчих захисних споруд, визначених місцевими органами влади.
Юристи наголосили, що через відсутність детального правового регулювання роботодавцям рекомендовано самостійно впроваджувати практичні рішення — розробляти внутрішні інструкції або порядки дій працівників у разі повітряної тривоги. При цьому місце розташування сховищ має бути зафіксоване у документі, а ознайомлення повинне відбуватися під підпис. За невиконання вимог безпеки слід передбачити персональну відповідальність.
СКАЧАТИ
Також було наголошено на важливості технічного оснащення укриттів (засоби зв’язку, вентиляція, освітлення, аптечки, запаси води та тривалих продуктів). Укриття слід регулярно перевіряти та підтримувати в належному стані. Водночас юристи навели у приклад позицію Верховного Суду, згідно з якою ані територіальні органи ДСНС, ані прокуратура чи військові адміністрації не мають повноважень звертатися до суду з позовами про зобов’язання привести укриття у стан готовності.
Крім того, правники констатували неврегульованість питання оплати праці під час перебування працівників в укриттях.
Так, тут наголосили, що, якщо робота зупиняється не з вини працівника через обставини непереборної сили, її оплата здійснюється в розмірі не менше двох третин посадового окладу.
Отже, на час повітряної тривоги можна:
- продовжувати роботу в укритті з повною оплатою;
- оформити простій (з оплатою відповідно до ст. 113 КЗпП);
- перевести працівників на іншу роботу (за згодою).
При виборі конкретного сценарію слід спиратися також на колективні договори та галузеві угоди.
Адвокати також розкрили деякі важливі аспекти розслідування нещасних випадків на виробництві.
Насамперед слід зауважити, що, якщо подію спричинила військова агресія, її все одно можна кваліфікувати як виробничу, якщо дотримані такі умови:
- працівник діяв в інтересах роботодавця;
- подія відбулася у робочий час (зокрема, у відрядженні);
- наявний причинно-наслідковий зв’язок між подією та ушкодженням.
На час воєнного стан Кабінет міністрів дозволив проводити розслідування дистанційно.
У разі, якщо підприємство вжило всіх необхідних заходів для забезпечення безпечних умов, а ризик був пов’язаний із бойовими діями, потерпілі та родичі загиблих мають звертатися до суду з вимогами про компенсацію моральної шкоди, покладаючи відповідальність на державу-агресора, а не на підприємство.
Важливо: одноразова допомога у разі смерті працівника може успадковуватися і входить до складу спадкової маси.
Наостанок було акцентовано на деяких особливостях проведення перевірок.
Насамперед слід пам'ятати, що наразі відбуваються лише позапланові перевірки, а планові підпали під мораторій, хоча інспектори можуть складати плани та розсилати відповідні розсилати повідомлення.
Юристи нагадали про права роботодавців:
- Перед допуском інспекторів перевірити:
- службове посвідчення та його дійсність на сайті;
- кого, що і на підставі чого перевіряють;
- можливе перевищення строків;
- чи дійсно йдеться про те підприємство, куди прийшли інспектори.
- Під час перевірки:
- фіксувати дії інспекторів на відео;
- бути поінформованим про права й обов’язки;
- залучити адвоката;
- бути присутнім, залучати третіх осіб;
- отримати й уважно опрацювати акт перевірки, внести зауваження у відведені графи;
- оскаржувати неправомірні дії інспекторів, надмірні «вимоги» про документи поза предметом перевірки (скарга керівнику інспектора);
- оскаржувати припис і постанову про штраф.
Якщо наявні порушення, інспекторів можна не допускати до перевірки (як наголосили юристи, допуск часто трактують як згоду з підставами та предметом перевірки, що ускладнює оскарження).
Важливо, що під час перевірки посадовці не мають права виходити за окреслені межі предмету перевірки, проводячи повну інспекцію. У такій ситуації суд не визнає перевірку правомірною, а її результати скасують.
За інформацією Національної асоціації адвокатів України
Підпишіться на 
