Працівник у відпустці без збереження зарплати: чи можна звільнити через відсутність понад чотири місяці
⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Кадровик-01» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Верховний Суд розглянув справу працівника, якого роботодавець звільнив через відсутність на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль за пунктом 8-3 частини першої статті 36 КЗпП.
Працівник із таким рішенням не погодився. Ще у 2022 році він подав заяви про відпустку без збереження зарплати на період дії воєнного стану. Роботодавець ці заяви погодив та видав відповідні накази. У 2023 році працівнику пропонували відновити виконання посадових обов’язків, а також намагалися зв’язатися з ним телефоном. Згодом його звільнили через відсутність понад чотири місяці.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали звільнення незаконним і поновили працівника на роботі. Верховний Суд із цим погодився.
ВС нагадав: для звільнення за пунктом 8-3 частини першої статті 36 КЗпП мають одночасно виконуватися дві умови — працівник відсутній на роботі понад чотири місяці поспіль і роботодавець увесь цей час не має інформації про причини його відсутності. Якщо хоча б однієї з цих умов немає, звільнення може бути визнане незаконним.
У цій справі роботодавець знав причину відсутності працівника, адже сам видав накази про надання йому відпустки без збереження зарплати на час дії воєнного стану.
Роботодавець наполягав, що тривалість такої відпустки мала обмежуватися строком воєнного стану, встановленим на момент її оформлення, а не автоматично продовжуватися разом із воєнним станом. Верховний Суд цей аргумент відхилив: воєнний стан в Україні не припинявся, а доказів відкликання працівника з відпустки роботодавець не надав. Тому на момент звільнення працівник продовжував перебувати у відпустці.
ВС також звернув увагу, що цю підставу звільнення не можна ототожнювати з прогулом. Для прогулу має значення, чи була причина відсутності поважною. Натомість для звільнення за пунктом 8-3 частини першої статті 36 КЗпП визначальним є те, чи мав роботодавець інформацію про причину відсутності працівника.
Трудові спори, що підлягають безпосередньому розгляду в суді
Касаційну скаргу роботодавця Верховний Суд залишив без задоволення, а рішення про незаконність звільнення та поновлення працівника на роботі — без змін.
За інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень та
Інформаційного агентства Advokat Post
