Директора звільнили: ВС пояснив, з якого окладу рахувати вихідну допомогу

Директор майже три роки очолював товариство, після чого загальні збори звільнили його на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП — у зв’язку з припиненням повноважень посадової особи. Після звільнення він звернувся до суду, зокрема, за виплатою належної вихідної допомоги.

ТОВ заперечувало проти розрахунку виплати з фактичної зарплати. Аргументувало це тим, що директор самостійно встановив собі оклад, тоді як загальні збори відповідного рішення не ухвалювали.

ВС звернув увагу: встановлення винагороди членам виконавчого органу справді належить до компетенції загальних зборів. Однак учасники товариства протягом майже трьох років знали про розмір окладу директора, зарплату йому виплачували та не ухвалювали рішень про зміну умов оплати праці. За таких обставин суди встановили наявність «мовчазної згоди» учасників щодо цих виплат.

Оскільки директора звільнили за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП, за статтею 44 КЗпП йому належить вихідна допомога в розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку. Товариство мало провести відповідний розрахунок у день звільнення.

ВС також зазначив: якщо роботодавець вважає, що директор неправомірно нараховував собі зарплату і завдав цим товариству збитків, питання про їх відшкодування можна вирішувати окремо. Проте саме по собі це не дає підстав не враховувати фактично виплачену зарплату при обчисленні вихідної допомоги.

Касаційну скаргу товариства Верховний Суд залишив без задоволення, а рішення попередніх інстанцій про стягнення вихідної допомоги — без змін.

За інформацією Судової влади України