Директор ТОВ шість років відпрацював на посаді і вирішив звільнитись. Написав заяву про звільнення за власним бажанням на ім’я власника товариства та повідомив засновника, що необхідно провести загальні збори учасників товариства. Утім, його заяву та повідомлення проігнорували та збори не відбулись.
Вебінар «Звільнення. Запитуйте — відповімо!»
Директор звернувся до суду за захистом своїх прав, гарантованих статтею 43 Конституції України. Позивач просив суд:
- припинити трудові відносини між ним і ТОВ за статтею 38 КЗпП;
- зобов’язати виключити з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про нього у графі «ПІБ керівника юридичної особи».
ВСУ (постанова від 03.07.2019 по справі № 520/11437/16-ц) задовольнив позов частково:
- припинив трудові відносини між позивачем та ТОВ на підставі частини першої статті 38 КЗпП;
- відмовив в задоволенні другої частини позову. Причина відмови — позивач не залучив до участі у справі особу, уповноважену здійснювати реєстраційні дії, зокрема, державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тому за відсутності належного відповідача у справі суд не може вирішити питання і зобов’язати вчинити реєстраційні дії. Із клопотанням залучити до участі у справі співвідповідача позивач не звертався.
Аргументи суду щодо можливості припинити трудові відносини через суд. ТОВ «Укркеш» не виконало вимоги трудового законодавства, не здійснило дії, спрямовані на вирішення питання про звільнення позивача з посади директора.
Будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається (ст. 22 КЗпП).
Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).
КСУ (рішення від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008) зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором.
Вихідна допомога при звільненні
Свобода праці передбачає:
- можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати;
- забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей.
За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника законодавство не передбачає.
Однак, недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.
З урахуванням встановлених обставин справи колегія суддів припинила трудові відносини позивача з ТОВ «Укркеш» на підставі частини першої статті 38 КЗпП.
Як правильно внести в трудову книжку запис про звільнення?
провідний експерт Експертус: Кадри
