Працівник, який уклав трудовий договір про роботу за сумісництвом має право на оплачувану щорічну відпустку (ст. 2 Закону «Про відпустки»). Щорічну основну відпустку сумісникам надають такої самої тривалості, як і іншим працівникам відповідної професії, які працюють на умовах повного робочого часу, й оплачують згідно із законодавством. Тривалість відпустки внутрішнього сумісника також визначають окремо за кожною з обійманих посад.
Ч. 7 ст. 10 Закону «Про відпустки» визначає, що за бажанням працівника щорічні відпустки повної тривалості до настання 6-місячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на цьому підприємстві надаються сумісникам, але одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Якщо сумісник перебуває в щорічній відпустці за основним місцем роботи, то він може не переривати роботи за сумісництвом або навпаки.
Якщо за основним місцем роботи працівник має право на відпустку більшої тривалості, ніж на роботі за сумісництвом, то на підставі ст. 26 Закону «Про відпустки» йому в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження зарплати строком до закінчення відпустки за основним місцем роботи.
Працівники-сумісники мають право й на інші види відпусток:
- надодаткову соціальну відпустку для працівників, які мають дітей;
- відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустку без збереження заробітної плати.
☝ Відпустка у зв’язку з навчанням не передбачена.
Оплату відпустки чи виплату компенсації за невикористану відпустку сумісникам провадять у такому самому порядку, як і за основним місцем роботи, відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 року.
Внутрішньому сумісникові розрахунок відпускних здійснюють окремо за кожною посадою, так само окремо рахують і відпускний стаж.
За матеріалами ГУ Держпраці в Дніпропетровській області
