Закон України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067-VI забороняє роботодавцям зазначати обмеження щодо віку кандидатів чи ж пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя. Такі правила закріплені у ч. 3 ст. 11 Закону.
Як прийняти на роботу призовників, військовозобов’язаних, резервістів
Обмеження накладає і Закон про рекламу (ст. 24-1). Так, в рекламі про вакансії заборонено висувати вимоги за ознаками раси, кольору шкіри, віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сексуальної орієнтації, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших громадських об’єднаннях, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.
За невиконання цих вимог центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, може накласти штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (67 000 грн).
Що ж до посередників у працевлаштуванні, то вони також мають суворо дотримуватися вимог закону. Так, текст реклами має містити примітку про заборону отримання гонорарів, комісійних або інших винагород від громадян, яким надано послуги з пошуку роботи, сприяння в працевлаштуванні чи інші пов’язані з цим послуги.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
