Трудовий договір із нефіксованим робочим часом
Конвенція Міжнародної організації праці № 29 (ст. 2.1) дає таке визначення примусової праці:
Примусова праця — усяка робота або служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою якогось покарання, для котрої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг.
Для визначення факту примусу можуть використовувати такі ознаки:
- відсутність згоди на роботу (її недобровільний характер);
- фізичне утримання на місці виробничої діяльності, обмеження свободи пересування;
- психологічне примушення;
- робота без оплати (наприклад, задля погашення боргу) або за дуже низьку платню;
- робота в умовах, несумісних з поняттям гідної праці;
- обман відносно виду та умов праці;
- утримання посвідчень особи або інших документів;
- загроза покарання (засоби утримання в ситуації примусової праці);
- фактичне насильство або явна загроза.
Радимо орієнтуватися на цей перелік основних рис, щоб уникнути примусу до праці.
При цьому пам'ятайте: військова або альтернативна (невійськова) служба не вважається примусовою, як і робота чи служба, яку виконують за рішенням суду або відповідно до законів про надзвичайний чи воєнний стан.
За матеріалами Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
