Трудовий договір із нефіксованим робочим часом
Конвенція Міжнародної організації праці № 29 (ст. 2.1) дає таке визначення примусової праці:
Примусова праця — усяка робота або служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою якогось покарання, для котрої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг.
Для визначення факту примусу можуть використовувати такі ознаки:
- відсутність згоди на роботу (її недобровільний характер);
- фізичне утримання на місці виробничої діяльності, обмеження свободи пересування;
- психологічне примушення;
- робота без оплати (наприклад, задля погашення боргу) або за дуже низьку платню;
- робота в умовах, несумісних з поняттям гідної праці;
- обман відносно виду та умов праці;
- утримання посвідчень особи або інших документів;
- загроза покарання (засоби утримання в ситуації примусової праці);
- фактичне насильство або явна загроза.
Радимо орієнтуватися на цей перелік основних рис, щоб уникнути примусу до праці.
При цьому пам'ятайте: військова або альтернативна (невійськова) служба не вважається примусовою, як і робота чи служба, яку виконують за рішенням суду або відповідно до законів про надзвичайний чи воєнний стан.
За матеріалами Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Колективний договір — це угода між роботодавцем (або об’єднанням роботодавців) та представницьким органом працівників, яка встановлює взаємні права, обов’язки і відповідальність сторін щодо регулювання виробничих (робочих) відносин. Проте іноді виникає потреба припинити дію колективного договору — через зміну власника, ліквідацію підприємства або укладення нового документа. Усе про припинення дії колективного договору — у статті.
Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору — у статті
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті
Підпишіться на 
