Суспільно корисні роботи: обмеження і соціальні гарантії

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
Усі працівники мають виконувати роботи офіційно

Суспільно корисні роботи: обмеження і соціальні гарантії Державна служба з питань праці дає таке визначення:

Суспільно корисні роботи — це види тимчасової трудової діяльності, до яких залучаються працездатні особи в умовах воєнного стану.

Такі роботи можуть проводити під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру. Також до суспільно корисних робіт належить задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи життєдіяльності населення.

Трудові відносини в умовах воєнного стану

Зазвичай виконання таких робіт не потребує спеціальної професійної підготовки.

Водночас слід пам'ятати, що суспільно корисні роботи заборонено виконувати: 

  • на радіаційно або хімічно забруднених територіях;
  • в районах проведення бойових дій;
  • в районах виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб;
  • у місцях розташування вибухонебезпечних предметів;
  • на необоронюваній місцевості.

Важливою особливістю є те, що такі роботи не можуть бути пов’язані з підприємницькою діяльністю (або будь-якою іншою, спрямованою на отримання прибутку).

До суспільно корисних робіт залучають працездатних осіб, які не залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньовані за підприємствами для виконання оборонних робіт або ж не залучені до заходів національного спротиву. Важливо, щоб такі особи не мали обмежень до роботи в умовах воєнного стану. Це можуть бути:

  • зареєстровані безробітні та інші незайняті особи (ВПО зокрема);
  • працівники підприємств, не залучені до виконання мобілізаційних завдань та не зараховані до складу формувань цивільного захисту (за погодженням з їхніми керівництвом, як переведення, за працівниками залишаються їхні посади);
  • особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
  • студенти ВНЗ, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
  • самозайняті особи.

З усіма працівниками потрібно укласти строковий трудовий договір — вимоги законодавства про охорону праці та загальнообов’язкове державне соціальне страхування поширюються на всіх залучених до суспільно корисних робіт осіб.

Загалом же під час організації суспільно корисних робіт варто керуватся Порядком Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 р. № 753.

За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці

додаток

Емоційний інтелект кадровика: як будувати відносини з керівником та колективом

Статті за темою

Усі статті за темою

Працівники за кордоном і Резерв+: облік та нюанси

Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
689

Робота під час повітряної тривоги

Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
10566

Як перевірити актуальність даних у Резерв+ перед звітністю

Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
403

Що таке «Резерв+» і як кадровику працювати з цією системою

В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
3663

Взаємодія підприємства з ТЦК: типові запити та як правильно відповідати

У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
5916

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді