Суспільно корисні роботи: обмеження і соціальні гарантії

⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Кадровик-01» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Ми вже відібрали головне для вас
Усі працівники мають виконувати роботи офіційно

Суспільно корисні роботи: обмеження і соціальні гарантії Державна служба з питань праці дає таке визначення:

Суспільно корисні роботи — це види тимчасової трудової діяльності, до яких залучаються працездатні особи в умовах воєнного стану.

Такі роботи можуть проводити під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру. Також до суспільно корисних робіт належить задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи життєдіяльності населення.

Трудові відносини в умовах воєнного стану

Зазвичай виконання таких робіт не потребує спеціальної професійної підготовки.

Водночас слід пам'ятати, що суспільно корисні роботи заборонено виконувати: 

  • на радіаційно або хімічно забруднених територіях;
  • в районах проведення бойових дій;
  • в районах виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб;
  • у місцях розташування вибухонебезпечних предметів;
  • на необоронюваній місцевості.

Важливою особливістю є те, що такі роботи не можуть бути пов’язані з підприємницькою діяльністю (або будь-якою іншою, спрямованою на отримання прибутку).

До суспільно корисних робіт залучають працездатних осіб, які не залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньовані за підприємствами для виконання оборонних робіт або ж не залучені до заходів національного спротиву. Важливо, щоб такі особи не мали обмежень до роботи в умовах воєнного стану. Це можуть бути:

  • зареєстровані безробітні та інші незайняті особи (ВПО зокрема);
  • працівники підприємств, не залучені до виконання мобілізаційних завдань та не зараховані до складу формувань цивільного захисту (за погодженням з їхніми керівництвом, як переведення, за працівниками залишаються їхні посади);
  • особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
  • студенти ВНЗ, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
  • самозайняті особи.

З усіма працівниками потрібно укласти строковий трудовий договір — вимоги законодавства про охорону праці та загальнообов’язкове державне соціальне страхування поширюються на всіх залучених до суспільно корисних робіт осіб.

Загалом же під час організації суспільно корисних робіт варто керуватся Порядком Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 р. № 753.

За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці

додаток

ШІ для кадровика: практичне застосування, робочі лайфхаки і де ховаються пастки

Статті за темою

Усі статті за темою

Трудові відносини в умовах воєнного стану

Воєнний стан в Україні залишає свій відбиток на всі сфери суспільного життя, у тому числі і на трудові відносини. Законодавство про працю та про правовий режим воєнного стану передбачають обмеження, пов’язані з його дією. У статті Ви знайдете все про особливості трудових відносин під час продовження воєнного стану та що передбачає зміна істотних умов праці під час воєнного стану
11765

Відпустка заброньованого працівника за кордоном

Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
32210

ВОС 999 у Резерв+: що означає і чи потрібно щось робити

«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
13726

Працівники за кордоном і Резерв+: облік та нюанси

Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
2296

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді