Під час воєнного стану лише працівникам критичної інфраструктури можуть відмовити у відпустці (окрім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) — така можливість передбачена Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Як надавати відпустки в умовах воєнного стану
У всіх інших ситуаціях слід керуватися правилами надання відпусток у мирний час. Відповідно, можна відмовити у відпустці, якщо її надання відбувається за угодою між працівником і роботодавцем. Наприклад, це:
- відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку у 15 календарних днів;
- щорічна відпустка поза строками, визначеними графіком відпусток (згідно зі ст. 80 Кодексу законів про працю України, при перенесенні щорічної відпустки на новий термін її надання встановлюють за згодою між працівником і власником).
Тут варто пам'ятати, що графіки щорічних основних відпусток складають з урахуванням інтересів виробництва та особистих інтересів працівників. Потім графіки затверджує роботодавець і документ доводиться до відома всіх працівників. При цьому конкретний період надання щорічних відпусток у межах графіків узгоджують роботодавець і працівник. Важливо, що керівник має письмово повідомити працівника про дату початку відпустки щонайменше за два тижні.
Що ж до поділу щорічної відпустки, то це можливо лише тоді, коли основна безперервна частина її становитиме не менш ніж 14 календарних днів.
Якщо ж надання певного виду відпусток є обов'язковим, роботодавець не повинен відмовляти в них працівникові (не на об'єкті критичної інфраструктури). Зокрема, йдеться про щорічні відпустки за графіком, навчальні, творчі відпустки, відпустки для участі у змаганнях, відпустки для працівників, які мають дітей.
За матеріалами Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
