Пояснимо, чи може працівник продовжувати роботу з-за кордону
Дистанційна робота під час воєнного стану
Державна служба України з питань праці надає таке визначення:
Дистанційна робота — це така форма організації праці, за якої працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за своїм вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Ініціювати перехід зі стандартного на дистанційний формат роботи моуть як роботодавець, так і працівник. Важливо, що під час воєнного стану роботодавець може видати розпорядження про дистанційну роботу без попередження працівника за два місяці (головне, щоб повідомлення відбулося до запровадження змінених умов роботи).
При дистанційній роботі загальна тривалість робочого часу не має перевищувати нормаль, а працівнику мають бути гарантовані періоди вільного часу для відпочинку. Під час цих годин можна переривати будь-який зв’язок з керівництвом (це не вважатиметься порушенням умов трудової дисципліни). Конкретні години для відпочинку визначають у трудовому договорі.
Заробітна плата при цьому нараховується без змін — на умовах, визначених трудовим договором.
Радимо спиратися на такі умови запровадження дистанційної роботи:
- специфіка роботи передбачає можливість її здійснення віддалено;
- волевиявлення і працівника, і роботодавця спрямоване на запровадження дистанційної роботи;
- у працівника чи роботодавця є технічні можливості для запровадження дистанційної роботи.
При цьому Держпраця наголосила, що наявність технічних можливостей є основною умовою.
Прикметно, що заборон стосовно виконання дистанційної роботи за кордоном законодавство не містить.
За матеріалами Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
В умовах воєнного стану в Україні питання мобілізації та взаємодії з Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) набувають особливої актуальності. Для роботодавців це означає необхідність чіткого розуміння своїх обов’язків щодо оповіщення працівників про виклик до ТЦК. Невиконання цих вимог може призвести до серйозних юридичних наслідків. Як оповістити працівника про виклик до ТЦК — у статті
Що має врахувати кадровик, якщо працівник просить надати відпустку в умовах воєнного стану?
Підпишіться на 
