Пояснимо, чи може працівник продовжувати роботу з-за кордону
Дистанційна робота під час воєнного стану
Державна служба України з питань праці надає таке визначення:
Дистанційна робота — це така форма організації праці, за якої працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за своїм вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Ініціювати перехід зі стандартного на дистанційний формат роботи моуть як роботодавець, так і працівник. Важливо, що під час воєнного стану роботодавець може видати розпорядження про дистанційну роботу без попередження працівника за два місяці (головне, щоб повідомлення відбулося до запровадження змінених умов роботи).
При дистанційній роботі загальна тривалість робочого часу не має перевищувати нормаль, а працівнику мають бути гарантовані періоди вільного часу для відпочинку. Під час цих годин можна переривати будь-який зв’язок з керівництвом (це не вважатиметься порушенням умов трудової дисципліни). Конкретні години для відпочинку визначають у трудовому договорі.
Заробітна плата при цьому нараховується без змін — на умовах, визначених трудовим договором.
Радимо спиратися на такі умови запровадження дистанційної роботи:
- специфіка роботи передбачає можливість її здійснення віддалено;
- волевиявлення і працівника, і роботодавця спрямоване на запровадження дистанційної роботи;
- у працівника чи роботодавця є технічні можливості для запровадження дистанційної роботи.
При цьому Держпраця наголосила, що наявність технічних можливостей є основною умовою.
Прикметно, що заборон стосовно виконання дистанційної роботи за кордоном законодавство не містить.
За матеріалами Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Що має врахувати кадровик, якщо працівник просить надати відпустку в умовах воєнного стану?
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
Підпишіться на 
