Чи обов’язково писати заяву про прийняття на роботу
Заява про прийняття на роботу — обов’язковий документ особових справ:
- державних службовців (абз. 19 п. 2 розд. ІІ Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Нацдержслужби від 22.03.2016 № 64);
- посадових осіб місцевого самоврядування (розд. 1 Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 25.05.1998 № 731);
- керівників, менеджерів, професіоналів, фахівців, технічних службовців та сумісників (п. 12 гл. 2 розд. IV Правил № 1000/5, ст. 493 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5).
Отже, під час укладення трудового договору працівник має написати заяву і зазначити в ній:
- посаду, на якій бажає працювати;
- дату виходу на роботу;
- основна робота чи сумісництво;
- особливості трудового договору — строковий трудовий договір, неповний робочий час тощо.
Роботодавець ухвалює рішення, яке вказує в резолюції на заяві. Кадровик готує проєкт письмового трудового договору (за необхідності) та наказу.
Наказ про прийняття на роботу без заяви не підтверджує того, що між працівником і роботодавцем є угода про працю.
Накази з кадрових питань (зокрема, про прийняття на роботу) — це розпорядча документація, що фіксує рішення нормативно-правового або організаційно-розпорядчого характеру.
Кого ознайомлювати з кадровими розпорядчими документами?
