Як організувати громадські роботи чи роботи тимчасового характеру з безробітними
Під час воєнного стану громадян можуть залучати до суспільно корисних робіт. Держпраці дає таке визначення цього поняття:
Суспільно корисні роботи — тимчасова трудова діяльність працездатних осіб в умовах воєнного стану, що провадиться для виконання робіт оборонного характеру, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення.
Здебільшого такі роботи не потребують спеціальної професійної підготовки.
Залучати до суспільно корисних робіт можуть:
- безробітних та незайнятих осіб;
- працівників підприємств, що функціонують в умовах воєнного стану (за погодженням з керівництвом), якщо такі працівники не залучені до виконання мобілізаційних завдань та не зараховані до складу позаштатних формувань цивільного захисту — це оформлюють як переведення;
- осіб, зайнятих в особистому селянському господарстві;
- студентів вишів та учнів профтехнічних навчальних закладів;
- самозайнятих осіб.
При цьому не можуть бути залучені такі особи:
- діти до 15 років;
- жінки з дітьми до 3 років;
- вагітні (якщо роботи можуть негативно вплинути на стан їхнього здоров’я).
З усіма працівниками укладають строкові трудові договори. Для працівників, яких перевели з підприємств, оплата праці не може бути нижчою за середню заробітну плату за основним місцем роботи, для решти — не нижчою за мінімальну заробітну плату. Також законодавство гарантує дотримання загальних стандартів щодо відпусток та відпочинку між змінами, тривалості робочого часу тощо.
Важливо пам'ятати, що суспільно корисні роботи у жодному разі не можуть бути пов'язані пов’язані з підприємницькою діяльністю та одержанням прибутку.
За матеріалами Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті