Суспільно корисні роботи: кого залучають та як оплачують?

⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Кадровик-01» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Ми вже відібрали головне для вас
Працівники мають базові трудові гарантії

image70

Як організувати громадські роботи чи роботи тимчасового характеру з безробітними

Під час воєнного стану громадян можуть залучати до суспільно корисних робіт. Держпраці дає таке визначення цього поняття:

Суспільно корисні роботи — тимчасова трудова діяльність працездатних осіб в умовах воєнного стану, що провадиться для виконання робіт оборонного характеру, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення.

Здебільшого такі роботи не потребують спеціальної професійної підготовки. 

Залучати до суспільно корисних робіт можуть: 

  • безробітних та незайнятих осіб;
  • працівників підприємств, що функціонують в умовах воєнного стану (за погодженням з керівництвом), якщо такі працівники не залучені до виконання мобілізаційних завдань та не зараховані до складу позаштатних формувань цивільного захисту — це оформлюють як переведення;
  • осіб, зайнятих в особистому селянському господарстві;
  • студентів вишів та учнів профтехнічних навчальних закладів;
  • самозайнятих осіб.

При цьому не можуть бути залучені такі особи: 

  • діти до 15 років;
  • жінки з дітьми до 3 років;
  • вагітні (якщо роботи можуть негативно вплинути на стан їхнього здоров’я).

З усіма працівниками укладають строкові трудові договори. Для працівників, яких перевели з підприємств, оплата праці не може бути нижчою за середню заробітну плату за основним місцем роботи, для решти — не нижчою за мінімальну заробітну плату. Також законодавство гарантує дотримання загальних стандартів щодо відпусток та відпочинку між змінами, тривалості робочого часу тощо.

Важливо пам'ятати, що суспільно корисні роботи у жодному разі не можуть бути пов'язані пов’язані з підприємницькою діяльністю та одержанням прибутку.

За матеріалами Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

додаток

ШІ для кадровика: практичне застосування, робочі лайфхаки і де ховаються пастки

Статті за темою

Усі статті за темою

Трудові відносини в умовах воєнного стану

Воєнний стан в Україні залишає свій відбиток на всі сфери суспільного життя, у тому числі і на трудові відносини. Законодавство про працю та про правовий режим воєнного стану передбачають обмеження, пов’язані з його дією. У статті Ви знайдете все про особливості трудових відносин під час продовження воєнного стану та що передбачає зміна істотних умов праці під час воєнного стану
11763

Відпустка заброньованого працівника за кордоном

Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
32188

ВОС 999 у Резерв+: що означає і чи потрібно щось робити

«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
13725

Працівники за кордоном і Резерв+: облік та нюанси

Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
2294

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді