Кодекс законів про працю України (ст. 49-5) передбачає, що спрощений режим регулювання трудових відносин застосовують, коли:
- роботодавець є суб’єктом малого або середнього підприємництва (згідно з законодавством) з середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більш ніж 250 осіб;
- працівник має заробітну плату, яка більш ніж у 8 разів перевищує встановлену законом мінімальну заробітну плату на місяць.
За спрощеного режиму працівник та роботодавець можуть самостійно врегулювати, зокрема, такі аспекти:
- виникнення і припинення трудових відносин;
- система оплати праці та розмір заробітної плати;
- надбавки, доплати, премії, винагороди, заохочувальні та інші виплати;
- норми робочого часу та відпочинку.
У Держпраці наголосили, що врегулювання цих аспектів має відбуватися за взаємною згодою та з урахуванням норм КЗпП.
Важливо, що за спрощеного режиму регулювання трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин. Після підписання договору працівника вважають поінформованим про умови праці та наявність на робочому місці небезпечних факторів.
Зауважте: трудовий договір укладають в письмовій формі у двох примірниках державною мовою. За згодою його можна укласти у вигляді електронного документа.
За матеріалами Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласти і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті
Праця неповнолітніх осіб — нині актуальна тема. Працевлаштування неповнолітніх в Україні та особливості звільнення неповнолітніх з роботи хоч і регулюються законодавством, однак лишають низку питань для роботодавців. Способи працевлаштування неповнолітніх, тривалість відпустки для неповнолітніх, дозвіл на працевлаштування неповнолітніх, додаткові підстави звільнення для неповнолітніх, про все це — у статті
Кадровики зазначають у наказах про прийняття на час відпустки з вагітності та пологів, що приймають працівника тимчасово. Але це помилка. В наказі необхідно вказати вид трудового договору на час такої відпустки: строковий трудовий договір
Кодекс законів про працю України (ст. 49-5) передбачає, що спрощений режим регулювання трудових відносин застосовують, коли:
