Кодекс законів про працю України (ст. 49-5) передбачає, що спрощений режим регулювання трудових відносин застосовують, коли:
- роботодавець є суб’єктом малого або середнього підприємництва (згідно з законодавством) з середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більш ніж 250 осіб;
- працівник має заробітну плату, яка більш ніж у 8 разів перевищує встановлену законом мінімальну заробітну плату на місяць.
За спрощеного режиму працівник та роботодавець можуть самостійно врегулювати, зокрема, такі аспекти:
- виникнення і припинення трудових відносин;
- система оплати праці та розмір заробітної плати;
- надбавки, доплати, премії, винагороди, заохочувальні та інші виплати;
- норми робочого часу та відпочинку.
У Держпраці наголосили, що врегулювання цих аспектів має відбуватися за взаємною згодою та з урахуванням норм КЗпП.
Важливо, що за спрощеного режиму регулювання трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин. Після підписання договору працівника вважають поінформованим про умови праці та наявність на робочому місці небезпечних факторів.
Зауважте: трудовий договір укладають в письмовій формі у двох примірниках державною мовою. За згодою його можна укласти у вигляді електронного документа.
За матеріалами Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
КМУ від 28.03.1997 № 278 визначає сезонні галузі та сезонні роботи
Сезонна робота — це одна з найбільш поширених форм працевлаштування в різних сферах діяльності, таких як сільське господарство, будівництво, туризм, роздрібна торгівля та інші. Вона є чудовою можливістю для працівників знайти тимчасову зайнятість, а для роботодавців — вирішити питання з підвищеною потребою у працівниках у пік сезону. Однак процес найму сезонних працівників має свої особливості, а відпустка на сезонній роботі викликає низку питань. Усе про оформлення відпустки сезонним працівникам – у статті.
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
Кадровики зазначають у наказах про прийняття на час відпустки з вагітності та пологів, що приймають працівника тимчасово. Але це помилка. В наказі необхідно вказати вид трудового договору на час такої відпустки: строковий трудовий договір
Та інші питання щодо укладання трудових договорів між роботодавцем та працівником у форматі зручної таблиці