Трудовий договір передбачає, що угоду укладають роботодавець та працівник, при цьому вони зобов'язуються:
- роботодавець — виплачувати заробітну плату, забезпечувати гідні та безпечні умови праці (відповідальність за робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо);
- працівник — виконувати роботу, зазначену в договорі.
Цивільно-правовий договір передбачає наявність лише замовника та виконавця (ані працівників, ані роботодавців немає). У разі таких відносин на замовника не покладають відповідальність за умови праці, робоче місце, обладнання тощо.
Зауважимо, у разі укладення трудового договору регулюється виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Працівник має дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, отримувати дозвіл керівника, якщо потрібно бути відсутнім на роботі, щоб залишитися вдома за сімейними обставинами або піти до лікаря чи владнати інші справи.
За цивільно-правового договору обидві сторони є незалежними та рівноправними, а виконавець сам займається організацією роботи.
У податковій службі наголосили на перевагах для працівників оформлення саме трудових відносин. Це, наприклад:
- регулярна оплата праці;
- нормований робочий час;
- лікарняні;
- оплачувані вихідні й відпустки;
- захист від незаконного звільнення.
Загалом же цивільно-правові угоди укладають для виконання разових, а не систематичних робіт.
За матеріалами Державної податкової служби України
