Відпустки чорнобильцям під час війни: чи варто обмежувати?
У період дії воєнного стану можна обмежити надання працівнику щорічної основної відпустки тривалістю 24 к. дн. за поточний робочий рік. За своїм рішенням роботодавець може надавати працівнику будь-який інший вид відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку тривалістю 24 к. дн. без збереження зарплати.
Постраждалі 1 та 2 категорії мають право на додаткову відпустку зі збереженням зарплати строком 14 р. дн. на рік (п. 22 ст. 20 та п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII; далі — Закону № 796).
Роботодавець може обмежити надання і цієї відпустки. Але не радимо цього робити, тому що цю відпустку:
- надають у межах бюджетного року;
- не переносять на наступний рік;
- не компенсують при звільненні.
Витрати, пов’язані з реалізацією Закону № 796, фінансують коштом державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством (ст. 63 Закону № 796). Роботодавець не витрачає своїх коштів, коли надає чорнобильську відпустку. Відповідно, він нічого не виграє, якщо надасть працівнику чорнобильську відпустку без оплати, а працівник, безумовно — втратить.
Відпустки під час війни: на який час переносять невикористані дні