Зміни у законодавстві про відпустки

Дізнайтеся про актуальні зміни у відпустках і не тільки: як переносити вихідні, яким працівникам можна виплатити компенсацію за невикористану відпустку без звільнення, які відпустки не входять до стажу для щорічних відпусток, хто матиме право на нову відпустку до 60 к. дн., чи може роботодавець відмовити у відпустці, чи передбачена компенсація відпустки мобілізованим

21 грудня 2023 року Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» № 3494-IX (законопроєкт від 27.12.2022 № 8313; далі — Закон № 3494). Закон № 3494 набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Нагадаємо, що 22 листопада 2023 року ВРУ ухвалила Закон № 3494. Слід вказати, що закон про відпустки 2023 зі змінами, роз’яснення до якого ви знайдете у цій статті, дещо обмежує права працівників.

Зміни одночасно внесли до КЗпП і Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Щоб не обтяжувати статтю, ми переважно посилатимемося лише на зміни до КЗпП.

Перенесення вихідних і робочих днів — без рекомендацій КМУ

НОРМА

Перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених цим Кодексом, визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом/розпорядженням роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації/профспілковим представником, а в разі відсутності первинної профспілкової організації — з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників (ч. 4 ст. 67 КЗпП).

ЩО ЗМІНИЛОСЯ

БУЛО

СТАЛО

Роботодавці, які хотіли зробити подовжені вікенди працівникам, наприкінці кожного року чекали розпорядження КМУ з рекомендаціями, які суботи зробити робочими замість днів поряд зі святами. Часто КМУ видавав розпорядження із запізненням, і роботодавці через це не встигали видати наказ за два місяці й вчасно повідомити працівників про нові робочі дні.

Якщо колдоговір чи трудовий договір не регулює, як переносити вихідні та робочі дні, роботодавцю достатньо видати наказ і погодити його з профспілкою, а якщо її немає — з уповноваженим представником працівників. Строк видання наказу — до перенесення днів.

Щорічні додаткові відпустки — за колективним чи трудовим договором

НОРМА

Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання встановлюють нормативно-правові акти України, а також трудовий та/або колективний договір (ч. 2 ст. 76 КЗпП). Тривалість відпусток визначають цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти України, а також трудовий та/або колективний договір. Тривалість відпусток розраховують в календарних днях незалежно від режимів та графіків роботи (ч. 1 ст. 5 Закону про відпустки).

Ірина Житкова шеф-редактор Експертус Кадри
Що змінилося та як застосовувати нові норми: як переносити вихідні, яким працівникам можна виплатити компенсацію за невикористану відпустку без звільнення, які відпустки не входять до стажу для щорічних відпусток, хто матиме право на нову відпустку до 60 к. дн., кому роботодавець зможе відмовити у відпустці, чи можна замінити оплачувані відпустки неоплачуваними та багато іншого.

ЩО ЗМІНИЛОСЯ

БУЛО

СТАЛО

Трудовим чи колективним договором можна було встановлювати лише інші види відпусток крім тих, що передбачає частина перша статті 4 Закону про відпустки. Максимальну тривалість та порядок надання щорічних додаткових відпусток регулювали тільки нормативно-правові акти.

Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання встановлюють нормативно-правові акти України, а також трудовий та/або колективний договір.

ПРОБЛЕМНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Не зрозуміло, в яких випадках визначати тривалість та порядок надання щорічної додаткової відпустки за законодавством, а в яких — за колдоговором чи трудовим договором. Якщо на підприємстві відсутній колдоговір і тривалість щорічної додаткової відпустки визначатимуть у трудовому договорі, то існує загроза, що працівникам, які працюють в однакових умовах праці, надаватимуть відпустку різної тривалості. Водночас стаття 2-1 КЗпП забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема порушувати принцип рівності прав і можливостей.

Тож чекаємо роз’яснень Мінекономіки, як застосовувати нову норму.

Відпустка для підготовки та участі у змаганнях — обов’язкова чи ні

НОРМА

Тривалість, порядок, умови надання та оплати відпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях визначають трудовий та/або колективний договір (ч. 2 ст. 77-1 КЗпП).

ЩО ЗМІНИЛОСЯ

БУЛО

СТАЛО

Працівники — учасники всеукраїнських і міжнародних спортивних змагань мали право на відпустку для підготовки та участі в змаганнях тривалістю до 40 к. дн. Відпустку оплачував роботодавець.

Тривалість, порядок, умови надання та оплати відпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях визначають трудовий та/або колективний договір. Таким чином, це питання залишається на розсуд роботодавця.

ВАЖЛИВО! 

Порядок надання та оплати таких відпусток наразі регулює постанова КМУ від 01.06.2011 № 565. Утім, упродовж трьох місяців від дати набрання чинності Законом № 3494, КМУ визнає зазначену постанову такою, що втратила чинність. Тут можна погодитися із законодавцями — чому роботодавці мали оплачувати відсутність працівника, який займається спортом, і думати, ким його замінити

ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ

На перший погляд, нова редакція статті 77-1 КЗпП, як і раніше, зобов’язує роботодавця надавати працівникам оплачувану відпустку для підготовки та участі у спортивних змаганнях. Водночас у ній не йдеться, що працівникам за час відпустки виплачують відпускні в розмірі середньої зарплати. Тобто роботодавець може платити й менше, наприклад 30% окладу. Також нагадаємо, що законодавство не зобов’язує підприємства укладати колдоговір і не містить відповідальності за його відсутність. Так само законодавство не зобов’язує роботодавців з усіма працівниками укладати письмові трудові договори. Тож прогнозуємо, що норма про цю відпустку залишиться в КЗпП мертвою, тобто декларативною.

Уточнені документи для відпустки при народженні дитини

НОРМА

Оплачувану відпустку при народженні дитини тривалістю до 14 к. дн. надають не пізніше трьох місяців, зокрема:

  • батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що підтверджують заява матері дитини та свідоцтво про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;
  • одній із таких осіб: бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.

Підстава — стаття 77-3 КЗпП.

ЩО ЗМІНИЛОСЯ

БУЛО

СТАЛО

Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається працівникам, а саме:

  1. чоловіку, дружина якого народила дитину;

  2. батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;

  3. бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини таким працівникам:

1) чоловіку, дружина якого народила дитину;

2) батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що підтверджується заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;

3) одній із таких осіб: бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.

Нова редакція зменшила перелік документів, що подають батько дитини, який не є офіційним чоловіком матері дитини, та баба або дід дитини, мати чи батько якої є одинокими.

ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ

Керуйтеся новою редакцією статті 77-3 КЗпП. У найближчі три місяці КМУ має узгодити підзаконний акт — Порядок надання відпустки при народженні дитини, затверджений постановою КМУ від 07.07.2021 № 693.

Мобілізованим працівникам за бажанням виплачують компенсацію за відпустки

НОРМА

Працівникам, яких призвали на строкову військову службу, військову службу, зокрема під час мобілізації, на особливий період, військову службу або яких прийняли на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням за заявою виплачують грошову компенсацію за всі не використані дні:

Заяву подають не пізніше останнього дня місяця, в якому працівника увільнили від роботи у зв’язку з призовом на військову службу (ч. 2 ст. 83 КЗпП).

ЩО ЗМІНИЛОСЯ

БУЛО

СТАЛО

Повну компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки на дітей можна було отримати, тільки у разі звільнення.

Працівникам, яких призвали на строкову військову службу, військову службу, зокрема під час мобілізації, на особливий період, військову службу або яких прийняли на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням за заявою виплачують грошову компенсацію за всі не використані дні як щорічної відпустки, так і додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ

Поінформуйте про таке право працівника, якого увільняєте від роботи у зв’язку з мобілізацією. Скеруйте, щоб він правильно написав заяву.

За період неоплачуваних відпусток дні щорічної основної відпустки не набігають

НОРМА

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику можна надати відпустку без збереження зарплати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 к. дн.

Працівнику можна надати відпустку без збереження зарплати тривалістю, що визначили угодою сторін:

  • на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізолюватися у випадках, встановлених законодавством;
  • якщо виникла загроза збройної агресії проти України, надзвичайна ситуація техногенного, природного чи іншого характеру.

Період таких відпусток не враховують до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Підстава — частини 2, 4 статті 84 КЗпП; частини 1, 3 статті 26 Закону про відпустки.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження зарплати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону про відпустки. Період такої відпустки не враховують до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX; далі — Закон № 2136).

image67

СКАЧАТИ

ЩО ЗМІНИЛОСЯ

БУЛО

СТАЛО

Тривалість відпустки без збереження зарплати за угодою сторін становила 15 к. дн.

Тривалість відпустки без збереження зарплати за угодою сторін збільшили з 15 до 30 к. дн. Відпустку на період дії воєнного стану та у разі форс-мажорних обставин можна надавати без обмеження тривалості. Такі відпустки не включають до стажу для щорічних відпусток. Така зміна справедлива, адже раніше працівник міг рік перебувати у відпустці без збереження зарплати, і йому набігали щонайменше 24 к. дн. щорічної основної відпустки.

ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ

Поінформуйте працівників про нові правила та нагадайте, що такі відпустки надають за згодою роботодавця.

Відпустка у зв’язку з профспілковим навчанням оплачується профспілкою

НОРМА

На час профспілкового навчання працівникам, яких обрали до складу виборних профспілкових органів підприємства, надають додаткову відпустку тривалістю до 6 к. дн. з компенсацією середньої зарплати коштом профспілкової організації, за рішенням якої працівника направили на профспілкове навчання (ч. 7 ст. 252 КЗпП).

ЩО ЗМІНИЛОСЯ

БУЛО

СТАЛО

Роботодавець оплачував відпустку на час профспілкового навчання коштом підприємства чи ФОПа.

Навчання відбувається коштом профспілкової організації, за рішенням якої працівника направили на профспілкове навчання.

Слід вказати, що законотворці забули внести зміни до статті 23 Закону про відпустки, яка й тепер зобов’язує роботодавця оплачувати відпустку на час профспілкового навчання коштом підприємства чи ФОПа.

ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ

Роботодавець оплачує працівнику відпустку на час профспілкового навчання в розмірі середньої зарплати, а профспілка перераховує відповідні кошти роботодавцю. Водночас законодавці не передбачили механізму, за яким профспілка компенсуватиме кошти роботодавцю.

Нова неоплачувана відпустка звільненим з військової служби

НОРМА

Роботодавець надає відпустку без збереження зарплати за бажанням працівника, який приступив до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, — тривалістю до 60 к. дн. (п. 20 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки). Період такої відпустки включатимуть до страхового стажу (абз. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV).

ЩО ЗМІНИЛОСЯ

БУЛО

СТАЛО

Законодавство не містило аналогічного положення до цього часу, це законодавча новела.

Право на разову неоплачувану відпустку тривалістю до 60 к. дн. отримають працівники, які повернуться до роботи після військової служби, коли закінчиться особливий період чи Президент оголосить демобілізацію. Період цієї відпустки враховуватимемо до стажу для щорічної основної відпустки.

ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ

Наразі невідомо, коли закінчиться особливий період чи оголосять демобілізацію. Новою відпусткою поки що ніхто не може скористатися.

Мобілізованих педагогів позбавили середнього заробітку

НОРМА

У разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов’язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу за таким працівником зберігається попередній середній заробіток (ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII).

ЩО ЗМІНИЛОСЯ

БУЛО

СТАЛО

За період, коли педагог або науково-педагогічний працівник проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за працівником зберігають середній заробіток.

Середній заробіток зберігається за педагогічним чи науково-педагогічним працівником лише у разі захворювання, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов’язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу.

Аналогічні зміни щодо всіх працівників внесли до частини третьої статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту» від 06.06.2019 № 2745-VIII. Очевидно, що такі зміни справедливі, адже мобілізовані працівники підприємств втратили таку гарантію ще з 19.07.2022.

ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ

Видайте наказ про припинення збереження та виплати середнього заробітку мобілізованим працівникам з дати, коли набрав чинність Закон № 3494, — 24 грудня 2023 р. Ознайомте працівників із наказом способом, що передбачили в трудовому договорі. Приватний заклад освіти може передбачити колдоговором, що мобілізованим працівникам виплачують, наприклад, матеріальну допомогу.

Розширили категорії працівників, яким роботодавець має право відмовити у відпустці

НОРМА

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо працівник виконує роботи на об’єктах критичної інфраструктури, зайнятий у виробництві товарів оборонного призначення або мобілізаційного завдання чи замовлення. Виняток — відпустка у зв’язку вагітністю та пологами та відпустка до трьох років (ч. 2 ст. 12 Закону № 2136).

ЩО ЗМІНИЛОСЯ

БУЛО

СТАЛО

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).

ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ

Інформуйте працівників про таке право роботодавця.

Замість оплачуваних відпусток — неоплачувані

НОРМА

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 к. дн., не використані у період дії воєнного стану дні такої відпустки переносять на період, коли припинять чи скасують воєнний стан. Роботодавець може вирішити надавати невикористані дні такої відпустки без збереження зарплати. У період дії воєнного стану роботодавець може надавати працівнику будь-яку відпустку (крім відпустки з вагітності та пологів, відпустки до трьох років та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку тривалістю понад 24 к. дн., без збереження зарплати. Невикористані дні такої відпустки переносять на період після припинення або скасування воєнного стану. Це правило не застосовують до керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників (ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).

image51

СКАЧАТИ

ЩО ЗМІНИЛОСЯ

БУЛО

СТАЛО

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Законодавці фактично дозволили роботодавцям замінити частину щорічної відпустки та інших оплачуваних відпусток відпусткою без збереження зарплати. Проте оплачувані щорічні відпустки та відпустки без збереження зарплати — це два абсолютно різних види відпусток, які надають за різними правилами. Також не завжди можливо перенести оплачувану відпустку на період після закінчення воєнного стану, наприклад, якщо це відпустка навчальна чи при народженні дитини.

ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ

Радимо не застосовувати нову норму, допоки Мінекономіки не роз’яснить її. Тут можливі скарги працівників до Держпраці або трудові спори.



зміст

Рекомендація місяця від редакції порталу «Кадровик-01»

Запрошуємо на святковий Вебінар до дня кадровика, який відбудеться 26 квітня. Спікери: Ірина Житкова, Ірина Матійко, Ольга Догадіна, Олена Петровська, Юлія Видиборець. У програмі — накопичення щорічної відпустки мобілізованому, оплата лікарняного суміснику, виплата лікарняного по вагітності та пологах при ускладнених пологах, обчислення спеціального стажу медикам.  Також експерти розкажуть про альтернативні способи обміну кадровими документами під час воєнного стану, як вивести на роботу працівників, звільнених зі строкової військової служби та дадуть відповіді на гарячі питання персонального військового обліку

Щоб переглянути святковий вебінар та отримати сертифікат, реєструйтеся Система «Експертус Кадри» святкує День народження

Вебінар до дня кадровика

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді