Законодавство України забороняє будь-яку дискримінацію у трудовій сфері. Так, Кодекс законів про працю (ст. 22) містить заборону відмовляти у прийнятті на роботу з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом (відмова без будь-яких мотивів).
Мобінг: зони відповідальності роботодавця
Водночас наразі Держпраці повідомила, що рівень дискримінації за віком (ейджизм) за масштабами наближається до гендерної нерівності.
Так, жертвами цього явища можуть бути молоді працівники (до 25 років), проте більш за все потерпають літні особи. Зокрема, йдеться про стереотипи щодо здатності до навчання. Крім того, роботодавці зазвичай надають перевагу працевлаштуванню молодших осіб, яким можна встановити меншу оплату праці.
У Держпраці наголосили, що громадяни можуть подати скаргу в разі порушення їхніх прав (слід звертатись до органів держвлади або до суду).
Так, насамперед слід пам'ятати, що у разі відмови у прийнятті на роботу власник підприємства повинен на вимогу особи надати письмове пояснення стосовно причин такої відмови.
Водночас слід пам'ятати, що певні вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватися законодавством.
За матеріалами Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Під час добору працівників роботодавець має оцінювати кандидатів за критеріями, які безпосередньо пов’язані з роботою: освітою, кваліфікацією, досвідом, професійними навичками та іншими вимогами, передбаченими законодавством або обумовленими характером посади. Водночас законом передбачена заборона дискримінації при прийнятті на роботу. Що вважається дискримінацією при прийнятті на роботу та як її уникнути роботодавцю — у статті
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Заява — це письмове офіційне повідомлення і/або прохання, яке подають на ім’я посадової особи, зазвичай — це керівник організації.
Перед прийняттям на роботу (укладанням трудового договору) необхідно перевірити у претендента наявність всіх необхідних документів та їх легітимність. Законодавство визначає перелік основних документів, які претендент має подати під час укладення трудового договору, а також встановлює випадки, коли можуть знадобитися додаткові документи. Які документи потрібні для влаштування на роботу та на що слід звернути увагу кадровику? Чи потрібен військовий квиток для працевлаштування? Які документи, що посвідчують особу може вимагати роботодавець, а які — не має права? Розбираємося з основними вимогами та правилами оформлення працівника
Прийняття на роботу під час воєнного стану потребує від роботодавця не лише швидкого оформлення кадрових документів, а й уважного дотримання спеціальних правил трудового законодавства. Які особливості оформлення трудових відносин під час воєнного стану? Чи можна встановлювати випробування при прийняття під час воєнного стану на роботу? Які строки повідомлення про прийняття на роботу під час воєнного стану? Відповіді на ці та інші питання про прийняття на роботу під час воєнного стану — у статті
Законодавство України забороняє будь-яку дискримінацію у трудовій сфері. Так, Кодекс законів про працю (ст. 22) містить заборону відмовляти у прийнятті на роботу з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом (відмова без будь-яких мотивів).
