Коли звільнення працівника через конфлікт інтересів суд визнає незаконним — постанова Верховного Суду
Як урахувати антикорупційні обмеження в трудових відносинах
Щоб дотримати норм антикорупційного й трудового законодавства, врегулювати реальний чи потенційний конфлікт інтересів, роботодавець повинен спочатку переглянути обсяг службових повноважень або перевести працівника на іншу посаду. Звільнення — це крайня міра, яку застосовують, коли конфлікт інтересів не можна врегулювати в інший спосіб, що передбачає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700) (постанова Верховного Суду у справі від 28.08.2024 № 705/5802/23).
Обставини справи.
Працівниця звернулась до суду з позовом, у якому просила суд визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення, поновити її на посаді та стягнути з підприємства середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Директор підприємства отримав доповідну записку про можливий конфлікт інтересів у працівників. Зокрема, мати завідувача відділу наукової інформації працювала організатором екскурсій. Працівниці заяв про те, що є близькими особами не надавали. Завідувачу відділу запропонували надати пояснення та перейти на одну із вакантних посад. Доказів, що працівниця отримала такі повідомлення, немає. Звільнення працівниці підприємство аргументувало відсутністю її згоди на переведення або позбавлення приватного інтересу. Тобто, врегулювати конфлікт інтересів в інший спосіб не могли.
Місцевий та апеляційний суди визнали незаконним та скасували наказ про звільнення як захід, який застосували, щоб врегулювати конфлікт інтересів. Працівницю поновили на роботі. Свої рішення суди мотивували тим, що роботодавець:
- не довів існування законних підстав для звільнення;
- не обґрунтував наявність конфлікту інтересів у працівниці;
- не застосував інші способи врегулювати конфлікт інтересів.
Верховний Суд погодився з попередніми рішеннями судів та зазначив, що працівницю треба поновити на роботі, щоб захистити її права, оскільки підприємство не дотримало норм антикорупційного й трудового законодавства при звільненні.
КЗпП передбачає можливість розірвати трудовий договір з ініціативи роботодавця, якщо у працівника є реальний чи потенційний конфлікт інтересів, що має постійний характер і який не можна врегулювати в інший спосіб (п. 4-1 ч. 1 ст. 41 КЗпП).
Закон № 1700 визначає, що у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняну до неї особу звільняють лише в разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і його не можна врегулювати в інший спосіб. Тобто звільнення — крайній спосіб, щоб врегулювати конфлікт інтересів.
Людмила Герега